Віддалені результати лікування хронічного періодонтиту з використанням депофорезу гідроксиду міді-кальцію

Abstract

Мета: Визначити ефективність лікування хронічного періодонтиту з використанням депофорезу гідроксиду міді-кальцію у пацієнтів з переважанням парасимпатичної нервової системи (ваготонія) у віддалені терміни спостережень. Методи: Клінічні дослідження провели у групі з 60 хворих на хронічний періодонтит з переважанням парасимпатичної нервової системи. Лікування проводили відповідно до протоколів лікування, затверджених МОЗ України (2005). Пацієнтам призначали депофорез за А. Кнаппвостом. Виконали пломбування кореневого каналу та постійне пломбування каріозної порожнини композиційним матеріалом. Ефективність лікування оцінювали на підставі клінічних і рентгенологічних даних безпосередньо після проведеного лікування та у віддалені терміни спостережень. Результати: За цією методикою лікували 60 зубів з хронічним періодонтитом. У 56 випадках (93,33%) загострення процесу після лікування не відзначали. Рентгенологічне обстеження свідчило про тенденцію до відновлення кісткової тканини в періапікальних вогнищах у 57 пацієнтів (95,0%). Порівняння вогнищ деструкції до лікування та у віддалені терміни після проведеного лікування показало їх зменшення у 53 (83,33%) пацієнтів. Висновки: Отримані віддалені результати спостережень вказують на високу ефективність проведеного лікування хворих на хронічний періодонтит з переважанням парасимпатичної нервової системи з використанням депофорезу. Ключові слова: хронічний періодонтит, депофорез за Кнаппвостом, віддалені результати лікування