Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4160
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Кононова, О. В. | - |
dc.date.accessioned | 2022-08-11T12:27:29Z | - |
dc.date.available | 2022-08-11T12:27:29Z | - |
dc.date.issued | 2018 | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4160 | - |
dc.description.abstract | Резюме. У розвитку захворювань пародонту важливе значення має наявність психологічного стресу у хворих. Це слід ураховувати при комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями пародонту. Мета дослідження: визначення можливого зв’язку між рівнем психологічного стресу в організмі хворого та наявністю захворюванням пародонту – генералізованого пародонтиту. Матеріал і методи дослідження. Дане дослідження проведено у групі із 40 пацієнтів молодого віку. Вони були розділені на чотири підгрупи по десять осіб у кожній. Перша – клінічно здорові особи без проявів стресу із клінічно здоровими тканинами пародонту. Друга – хворі на генералізований пародонтит без проявів стресу. Третя – особи із проявами психологічного стресу без наявних уражень тканин пародонту. Четверта – хворі на генералізований пародонтит із проявами психологічного стресу. Рівень психологічного стресу оцінювали за допомогою опитувальників. Проводили ретельне клінічне обстеження ротової порожнини всіх хворих на генералізований пародонтит. Оцінку гігієнічного стану порожнини рота проводили за допомогою гігієнічного індексу Green-Vermillion (1964). Для визначення ступеня запалення ясен використовували індекс РМА С. Parma. Вміст кортизолу визначали у зразках ротової рідини за допомогою комплекту RP Elecsys (Roche Diagnostics, США). Результати дослідження та їх обговорення. Найменший рівень кортизолу в ротовій рідині виявлений у пацієнтів без клінічних ознак захворювання – 14,67±2,71 нмоль/л. Наявність захворювання пародонту незначно підвищує рівень кортизолу до 24,33±5,47 нмоль/л. У разі виникнення психоемоційного стресу рівень кортизолу зростає до 29,33±2,55 нмоль/л. Поєднання психоемоційного стресу з генералізованим пародонтитом рівень кортизолу зростає до 41,67±5,67 нмоль/л. Висновки. Проведене дослідження дозволяє підтвердити певний взаємозв’язок між проявами психоемоційного стресу й генералізованим пародонтитом. Такий стан потребує відповідного медикаментозного лікування даної групи хворих на генералізований пародонтит із проявами психоемоційного стресу. Ключові слова: генералізований пародонтит, психоемоціональний стрес, кортизол. | uk_UA |
dc.publisher | Взаємозвяок між рівнем психологічного стрессу та ураженням тканин пародонту / О. В. Кононова // Сучасна стоматологія. - 2018. - № 5. - С. 37-39. | uk_UA |
dc.subject | генералізований пародонтит, психоемоціональний стрес, кортизол. | uk_UA |
dc.title | Взаємозвяок між рівнем психологічного стрессу та ураженням тканин пародонту | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри терапевтичної стоматології |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ss_2018_5_9.pdf | 93,67 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.