Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4121
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПавловський, С. А.-
dc.contributor.authorСвінціцький, А. С.-
dc.contributor.authorТараненко, М. О.-
dc.date.accessioned2022-08-09T22:19:25Z-
dc.date.available2022-08-09T22:19:25Z-
dc.date.issued2015-
dc.identifier.citationПавловський С.А., Свінціцький А.С., Тараненко М.О. Місце симпато-адреналової системи в розвитку запалення та сучасні уявлення про механізми їх взаємодії. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2015. № 3. С. 107–114.uk_UA
dc.identifier.issn1996-353X-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4121-
dc.description.abstractПриродньо, що будь-який контакт організму з чужорідним агентом вважається стресом. Таким чином, в процесі екзогенного або ендогенного стимулювання в кінцевому рахунку відбувається активація симпатоадреналової системи, основними дійовими компонентами якої є катехоламіни. Ключовим компонентом дії цих речовин є модуляція функції ядерного транскрипційного фактора і синтез прозапальних цитокінів. В даний час зростає інтерес до протизапальних властивостей β2-адреноміметиків. Так, на експериментальній моделі тимуса доводиться, що симпатоадреналова система може впливати на Т-лімфоцити не тільки завдяки прямому впливу на β2-адренорецептори Т-лімфоцитів, а й опосередковано: через вплив на β2-адренорецепторну систему епітеліальних клітин тимуса, за рахунок підвищення внутрішньоклітинного вмісту ц-АМФ. Активація симпатоадреналової системи, наприклад при гострому стресі, призводить до підвищення числа натуральних кілерів на периферії і зростання їх активності, токсичності, зниження проліферації. Результат взаємодії симпатоадреналової та імунної систем багато в чому залежить від ступеня зрілості імунної системи в момент дії на неї адренергічного агента. Функція натуральних кілерів, так само як і інших клітин імунної системи, модулюється симпатичним відділом вегетативної нервової системи, при чому ця модуляція носить суворо специфічний характер. Адренергічні рецептори натуральних кілерів дуже чуйно реагують на зміни концентрації катехоламінів крові. Так, підвищення концентрації адреналіну викликає селективне зниження щільності α1- і β2-рецепторів, у той час як щільність α2-рецепторів не змінюється. Адекватні відповіді імунної системи можливі тільки в результаті фізіологічного стресу. У той час як тривала напруга гіпофіз-гіпоталамус-наднирникової системи призводить до перекручення імунних функцій, аж до розвитку аутоімунних реакцій. Все вищесказане є чіткою вказівкою на залученість вегетативної нервової системи в патогенез ревматичних захворювань.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольцяuk_UA
dc.subjectзапаленняuk_UA
dc.subjectсимпато-адреналова системаuk_UA
dc.subjectімунітетuk_UA
dc.subjectглюкокортикоїдиuk_UA
dc.subjectкатехоламіниuk_UA
dc.titleМісце симпато-адреналової системи в розвитку запалення та сучасні уявлення про механізми їх взаємодіїuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
УНММЖ_2015_3_107-114.pdf347,42 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.