Обґрунтування вибору місцевої етіотропної терапії при ерозивно-виразкових ураженнях слизової оболонки порожнини рота

Abstract

Мета: вивчити видовий склад мікрофлори слизової оболонки порожнини рота у хворих з виразково-некротичним гінгівостоматитом. Об’єкт і методи. Для проведення мікробіологічного дослідження матеріал взято у 12-ти пацієнтів із виразково-некротичним гінгівостоматитом. Матеріал для дослідження – вміст патологічних вогнищ уражень у хворих з виразково-некротичним гінгівостоматитом. Результати. У всіх хворих були виділені та ідентифіковані представники як резидентної, так і транзиторної мікрофлори. Усього було виділено 110 штами, які належали до 21-го виду мікроорганізмів різних таксономічних груп. У всіх обстежених пацієнтів мікроорганізми виділялись у складі різних асоціацій. Так, у 24,3 % хворих асоціації складалися з представників аеробної, анаеробної та грибкової мікрофлори, а в 75,7 % – лише з аеробної та анаеробної. У середньому в кожного обстеженого асоціації налічували від 7 до 9 видів мікроорганізмів. Висновки. Отримано нові дані про етіологічний чинник розвитку ерозивно-виразкових захворювань слизової оболонки порожнини рота інфекційної етіології. Установлено, що провідна роль у розвитку виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота належить не симбіозу F. nucleatum та T. vincentii, а асоціації 7–9-ти мікроорганізмів (аеробної, анаеробної та грибкової мікрофлори). Ключові слова: виразково-некротичний гінгівостоматит, мікробіологічні дослідження, видовий склад мікрофлори, асоціації мікроорганізмів.