Клінічне дослідження ефективності сублінгвальної рідкої форми силденафілу вітчизняного виробництва в пацієнтів із легеневою гіпертензією

Abstract

Актуальність. Останнім часом все більше світових експертів у галузі кардіології почали звертати увагу на проблему ведення пацієнтів із легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ). Згідно із сучасними рекомендаціями пацієнтам із ЛАГ слід призначати препарати специфічної терапії одразу після встановлення діагнозу. Одним із найбільш вивчених препаратів для лікування ЛАГ є перший з інгібіторів фосфодіестерази-5 — силденафіл. Метою даного дослідження було довести еквівалентність терапевтичного ефекту рідкої сублінгвальної форми силденафілу вітчизняного виробництва у хворих на ЛАГ ефекту силденафілу імпортного виробництва. Матеріали та методи. У дослідження включили 30 стабільних пацієнтів із ЛАГ. Критеріями включення були підтверджена ЛАГ, при якій показано призначення специфічної терапії, та відсутність критеріїв виключення. Період спостереження становив 6 місяців, під час якого було заплановано 3 візити: 1-й візит — скринінг, 2-й — через 3 місяці терапії, 3-й — фінальний, через 6 місяців від початку лікування. Усім пацієнтам на початку та при кожному візиті дослідження проводили фізикальний огляд, збір скарг та анамнезу хвороби, оцінку супутньої терапії, прихильності до терапії та наявності побічних ефектів, вимірювання офісних систолічного, діастолічного артеріального тисків і частоти серцевих скорочень, тест 6-хвилинної ходьби, лабораторні дослідження N-термінального натрійуретичного пропептиду (NTpro-BNP), рівня тиреотропного гормона крові та концентрації феритину, ехокардіографію, вимірювання індексу CAVI (Cardio-Ankle Vascular Index) та гомілково-плечового індексу. На першому візиті пацієнтів переводили на сублінгвальну рідку форму силденафілу вітчизняного виробництва. Результати. У дослідження було включено більше жінок (76,7 %), середній вік яких становив 39,80 ± 2,17 року, 13,3 % хворих були з ідіопатичною ЛАГ, 3,3 % — з ЛАГ, асоційованою з портальною гіпертензією, 70 % — із ЛАГ, асоційованою із вродженими вадами серця, 13,3 % — із ЛАГ, асоційованою із хронічною тромбоемболічною хворобою серця, у середньому у всіх був ІІ функціональний клас за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. До моменту включення в дослідження 93,3 % пацієнтів приймали таблетовану форму силденафілу. Середній рівень NTpro-BNP на момент включення становив 310,90 ± 66,25 пг/мл, розрахунковий рівень систолічного тиску в легеневій артерії (СТЛА) — 89,21 ± 4,46 мм рт.ст. Після 3 та 6 місяців терапії ми не спостерігали жодної достовірної динаміки офісних систолічного, діастолічного артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Через 6 місяців терапії не відбулося достовірних змін показників, окрім гомілково-плечевого індексу справа, що був дещо знижений на початку дослідження. За динамікою показників тесту 6-хвилинної ходьби також не було виявлено ніякої достовірної зміни. Оцінивши динаміку показників ехокардіографії, ми виявили достовірне, хоча відносно й невелике зниження рівня СТЛА — на 9 мм рт.ст. (р = 0,043), а також достовірне покращання геометрії лівого шлуночка — зменшення індексу ексцентричності лівого шлуночка в систолу на приблизно 8 % (р = 0,006). Ми не спостерігали значних побічних ефектів терапії препаратом, що досліджували, окрім незначного: відчуття неприємного смаку в роті після прийому препарату у 2 пацієнтів, що, однак, не призвело до відміни препарату. Висновки. Застосування сублінгвальної форми силденафілу вітчизняного виробництва протягом шести місяців замість таблетованої форми силденафілу імпортного виробництва не викликало клінічного погіршення, збільшення частоти госпіталізацій, забезпечувало стабільні функціональні можливості на фоні серцевої недостатності і добре переносилося хворими з ЛАГ. На фоні шестимісячного лікування спостерігалося покращання показників ехокардіографії: достовірне зниження розрахункового СТЛА на 9 мм рт.ст. (р = 0,043) та індексу ексцентричності лівого шлуночка в систолу приблизно на 8 % (р = 0,006)