Толерантність до фізичного навантаження при артеріальній гіпертензії в дітей шкільного віку залежно від маси тіла

Abstract

Артеріальна гіпертензія (АГ) та ожиріння – важливі проблеми в дітей шкільного віку. У клінічній практиці ці захворювання часто поєднуються та погіршують якість життя, тому вивчення показників толерантності до фізичного навантаження має важливе науково-практичне значення. Мета роботи – визначити стан толерантності до фізичного навантаження в дітей шкільного віку, які хворі на стабільну АГ, залежно від маси тіла. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 95 дітей віком від 9 до 18 років, яких поділили на чотири групи: перша – 18 пацієнтів із нормальними артеріальним тиском (АТ) і масою тіла; друга – 39 хворих на стабільну АГ із нормальною масою тіла; третя – 20 дітей із нормальним АТ та ожирінням; четверта – 18 осіб зі стабільною АГ та ожирінням. Толерантність до фізичного навантаження вивчали під час велоергометрії за протоколом PWC 170, оцінювали показник максимального поглинання кисню міокардом – VO2peak («золотий стандарт» визначення толерантності). Результати. У результаті дослідження встановили, що в дітей із поєднанням первинної АГ та ожиріння клінічна картина стану характеризується вірогідно частішою наявністю скарг на запаморочення, біль у ділянці серця, головний біль і втрату свідомості. Сумарний показник бальної оцінки скарг у групі поєднаної патології первинної АГ та ожиріння становив 5,8 ±1,9 бала; це вірогідно більше (p < 0,01), ніж у дітей із первинною АГ або ожирінням. При первинній АГ та ожирінні визна чили зниження показника VO2pеаk, найбільш виражене в разі поєднання цих станів (до 26,4 ± 6,7 мл/хв/кг у хлопців і до 22,7 ± 3,6 мл/хв/кг у дівчат), що вказує на істотне зниження толерантності до фізичного навантаження. Висновки. Поєднання первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) та ожиріння в підлітків суттєво погіршує їхній клінічний стан і вірогідно знижує толерантність до фізичного навантаження порівняно з ПАГ або ожирінням.