Особливості навчання фахового англомовного монологічного та діалогічного говоріння студентів-медиків

Abstract

У статті наголошено на важливості формування навичок монологічного та діалогічного англомовного фахового мовлення студентів-медиків з урахуванням компетентнісного підходу та проєвропейського курсу освіти ЗВО України. Проаналізовані існуючі літературні джерела, підкреслено необхідність використання інтерактивних методів навчання для формування навичок говоріння майбутніх медиків англійською. Проаналізовано навчальні програми з дисциплін «Іноземна мова» для студентів медичних ЗВО, зазначено необхідність розвитку навичок саме говоріння(а не читання чи письма), які репрезентують здатність фахівця спілкуватись у фаховому середовищі. Визначено основні принципи навчання англомовного монологічного та діалогічного говоріння студентів-медиків: принципи системності та систематичності, зв’язку англійської мови з фаховими дисциплінами, доступності, структурності. Описано послідовність етапів навчання монологічного та діалогічного мовлення ґрунтується на принципі: введення конструкції- відтворення конструкції- відтворення на рівні одиниці- ловосполучення-фрази-понадфразової єдності-тексту. Визначено, що для активізації пізнавальної діяльності викладач має створити портфель інтерактивних завдань для навчання монологічного та діалогічного медичного говоріння. Визначено, що інтерактивність методики навчання монологічного та діалогічного говоріння обумовлює активізацію пізнавальної діяльності студентів, проте деякі психологічні чинники: мовний бар’єр та інтровертованість студентів заважає формуванню навичок саме говоріння. Проведений автором експеримент з інтерактивного навчання студентів-медиків англомовного фахового говоріння показав високу ефективність такого методу та загальне покращення академічної успішності студентів, зокрема показників монологічного та діалогічного говоріння. Питання навчання саме діалогічного говоріння потребує подальшого вивчення, особливо його психологічного складової: залежність успішності діалогічного говоріння від типу характеру та темпераменту особи, його навичок саморегуляції та емпатії.