Вплив мікробіоти кишечника та моделі харчування на патогенез та перебіг розсіяного склерозу

Abstract

Вивчення ролі кишкової мікробіоти у патогенезі автоімунних та демієлінізувальних захворювань має важливе значення. Отримані протягом останнього десятиліття експериментальні дані свідчать про тісний зв’язок між імунною системою та мікробіотою кишечника. У проаналізованій літературі знайдено додаткове підтвердження участі мікробіоти кишечника в імунорегуляції та розвитку імуноопосередкованих захворювань: ревматоїдного артриту, псоріазу, синдрому Шегрена, розсіяного склерозу, метаболічного синдрому, автоімунного гепатиту, цукрового діабету 1 типу, спондилоартриту, запальних захворювань кишечника. Дослідження останніх років про- демонстрували, що кишкова мікробіота за допомогою численних мікробних сполучень, вегетативної нервової системи, продукування нейрометаболітів, сигнальних молекул та нейротрансмітерів чинить вплив на функціону- вання центральної нервової системи. Враховуючи це, запропоновано модель осі «кишечник — мозок», яка передбачає взаєморегуляцію між кишковою мікробіотою та центральною нервовою системою. Виявлення впливу кишкової мікробіоти на функціонування імунної та нервової систем зумовило підвищений науковий інтерес до мікробіоти кишечника як етіопатогенетичного фактора розвитку такого автоімунного захворювання, як розсіяний склероз. Виявлено, що склад та особливості кишкової мікробіоти у хворих на розсіяний склероз порівняно зі здоровими особами відрізняються. Поки що точно не встановлено, який тип мікроорганізмів асоційований з розвитком цього захворювання та характером його перебігу. Тому для пошуку способів корекції порушень у пацієнтів із розсіяним склерозом необхідним є вивчення складу кишкової мікробіоти. Важливою складовою таких досліджень є оцінка моделі харчування, оскільки саме дієтичний патерн визначає ентеротип людини та впливає на концентрацію та розподіл мікроорганізмів у кишечнику. Тому необхідно зіставляти результати дослідження складу кишкової мікробіоти з типом дієтичного патерну пацієнта./The study of the role of microbiota in the pathogenesis of autoimmune and demyelinating diseases is of a particular importance. Experimental data obtained during the last 10 years shows a close connection between the immune system and the gut microbiota. In the analyzed literature, additional evidence was found that microbial involvement in immunoregulation and the influence of gut microbiota on the development of various immunomediated diseases: rheumatoid arthritis, psoriasis, Sjogren syndrome, multiple sclerosis, metabolic syndrome, autoimmune hepatitis, type 1 diabetes, spondylarthritis and inflammatory bowel disease. Studies from recent years have shown that intestinal microbiota with the help of numerical microbial compounds, autonomic nervous system of the allocation of neurometabolites, signaling molecules, neurotransmitters has an effect on the functioning of the central nervous system, in connection with which the model of the intestinal-cerebral axis was proposed, which involves the interregulation between CNS and intestinal microbiota. Detection of the influence of microbiota on the functioning of the immune and nervous systems raised the interest in microbiota of the intestine as an etiopathogenetic factor in the development of autoimmune diseases such as multiple sclerosis. However, during studies analysis, it was established that because of the nature and composition of microbiota in patients with multiple sclerosis, it is impossible to say with certainty which type of microorganisms is associated with the onset of the disease and its course. Therefore further research is aimed at the study of microbiota and the interdependence of the species composition of microorganisms necessary for clarification of the influence on methods of correction of disorders in patients with multiple sclerosis. It has been established that an important element of the study of microbiota composition is the study of the nutrition, as the dietetic pattern determines the enterotype of a person and affects the concentration and distribution of microorganisms in the intestine. That is why it is necessary to combine modern methods of studying the composition of microbiota and to compare with the type of dietary pattern found in the patient.