Віддаленні прогнози у пацієнтів з інфарктом mio-карда після реперфузійної терапії

Abstract

Проведено ретроспективний аналіз даних пацієнтів з ІМ елевацією сегмента БТ, які послідовно поступили в Олександрійську клінічну лікарню м. Києва у 2011-2013 роках і отримали ТПТ або ППКВ в перші 12 годин від розвитку больового синдрому. Після виписки зі стаціонару за пацієнтами спостерігали протягом 3-х років, здійснюючи телефонне опитування. Наприкінці зазначеного терміну спостереження проведено аналіз даних 180 (53,6%) хворих. Кінцевими точками стали нефатальний ІМ, серцево-судинна смерть (ССС) та комбіновані кінцеві точки, що включали нефатальний ІМ та ССС, нефатальний ІМ, ССС та госпіталізацію з приводу серцево-судинних захорювань (нестабільна стено кардія, серцева недостатність). Середній вік хворих після ТПТ та ППКВ становив 65,1±0,9 та 64,6±1,5 (р>0,05) роки відповідно. Пацієнти обох груп не відрізнялись за статтю, локалізацією ІМ, частотою супутніх АГ, ЦД, ІМ в анамнезі, наявністю ознак ГПШН ІІ-ІІІ класу за КІІІІр та й.КІтЬаІІ, ТІМІ-ризиком, часом ішемії та величиною ФВ (усі р>0,05). При аналізі даних спостереження не виявлено різний/ за кінцевими точками у групах ТПТ та ППКВ, частка пацієнтів із повторним ІМ становила 16,5 та 7,7% відповідно (р>0,05), серцево-судинних смертей (ССС) - 18,3 та 9,2% відповідно (р>0,05). Після ППКВ при довготстроковому спостереженні, досягнення комбінованих кінцевих точок - ССС+повторний нефатальний ІМ та ССС+повторний нефатальний ІМ+госпіталізація, були нижчими у порівнянні з хворими після ТПТ (всі р<0,05). Первинні ПКВ у віддаленому прогнозі показують кращі результати в порівнянні з ТПТ в 93% виконаною стрептокіназою. Встановлено, що недосягнення резолюції БТе”50% на 90 хв після ТПТ та БТе”70% на 30 хв після ППКВ, асоціюється зі збільшенням кількості випадків ССС та підвищенням показника комбінованої кінцевої точки (ССС, повторного ІМ, госпіталізації) протягом наступних 3 років спостереження в 2 рази і вище. Хворі високого ризику по ТІМІ мають більшу летальність у довгостроковому періоді незалежно від виду реперфузійної терапії. Наявність високого ризику по ТІМІ>5 є незалежним предиктором 3-х річної летальності.