Церебральні гемодинамічні порушення при початковій сенсоневральнії приглухуватості судинного ґенезу

Abstract

У роботі дана характеристика слуху у 127 хворих з починається сенсоневральної приглухува тістю судинного ґенезу у яких при нормальному сприйнятті слуху на тони в конвенціональному (0,125­ 8) кГц діапазоні частот мало місце порушення в розширеному (9-16) кГц Контролем були 20 здорових номальночуючих осіб. Мета роботи - дослідити стан слухової функції не тільки в конвенціональному (0,125-8) кГц але і в розширеному (9-16) кГц діапазонах частот і мозкового кровообігу за даними реоен цефалографія у хворих з початковою сенсоневральною приглухуватістю судинного ґенезу, а також у здорових номальночуючих осіб і провести їх порівняльний аналіз. Методи дослідження: аудіометрія як в конвенціональному (0,125-8) кГц так і в розширеному (9-16) кГц діапазоні частот; тимпанометрія; реоенцефалографія. Результати. Проведені дослідження показали, що слід звертати увагу вже на по чаткову СНП судинного ґенезу, коли у хворих ще нема скарг на порушення слуху, проте їх турбує вушний суб’єктивний шум, головні болі, запаморочення, тяжкість в області потилиц', тощо. За даними високоча стотної аудіометрії у таких хворих спостерігається порушення слуху на тони в розширеному (9-16) кГц діапазоні частот при нормальному їх сприйнятті в конвенціональному (0,125-8) кГц При цьому лише третина таких хворих (34,5%) висували скарги на порушення слуху, але 62,2% - мали суб’єктивний вушний шум. Вже на початковій стадії розвитку СНП судинного ґенезу спостерігається взаємозв’язок між даними аудіометрії та реоенцефалографії, які відповідно характеризують стан слухової функцї та церебральної гемодинаміки, що доцільно враховувати при діагностиц' та проведенню лікувально-профілактичних заходів таким хворим.