Аналіз ускладнень, індукованих йодовмісними рентген-контрастними речовинами, та методів їх профілактики (огляд літератури)

Abstract

Анотація: Існування сучасної медичної практики неможливо без застосування рентге нологічних методів діагностики. У зв’язку із впровадженням доказової медицини, більшість діагнозів необхідно підтвердити за допомогою методів візуалізації, а деякі захворюван ня потребують проведення дослідження з використанням рентген-контрастних речовин (РКР). Не дивлячись на медичний та науковий прорив у даних технологіях, досі існують ризики розвитку індивідуальної реакції організму на контрастний засіб. Зважаючи на це, в мету роботи було покладено обґрунтування вибору йодовмісних рентген-контрастних засо бів (ЙВКЗ), вивчення можливих ускладнень, спричинених даними речовинами при проведенні рентгенологічного дослідження, та методів профілактики виникнення таких станів. Для визначення цих ключових моментів було проведено аналітичний огляд літератури. Аналіз ЙВКЗ, які різняться за своєю хімічною будовою та властивостями, показав перевагу неіон них РКР над іонізованими. У роботі розглянуто гіперчутливі реакції та дисфункції щито видної залози, спричинені введенням йодовмісних контрастних речовин (ЙВКР). Алергічні реакції можуть виникати незалежно від дози введеного препарату та як одразу, так і через деякий час після проведення дослідження. У зв’язку з тим, що середня тривалість рентгено логічного дослідження становить від декількох хвилин до години, поява у хворого певної ре акції на ЙВКЗ може бути своєчасно не встановлена. Саме тому, відмічається необхідність спостереження за пацієнтом у радіологічних відділеннях протягом 30 хвилин після прове деного дослідження. При встановленні підвищеного ризику розвитку гіперчутливих реакцій, завдяки збору анамнезу, необхідне проведення премедикації глюкокортикоїдами згідно схеми, яка описана в джерелах літератури і застосовується в сучасній медичній практиці. Розви ток гіпертиреозу або гіпотиреозу залежить від початкового рівня гормонів та коректно сті роботи системи реагування. За наявності анамнестичних та лабораторних факторів ризику виникнення цих станів (тиреотропний гормон (ТТГ), вільний тироксин (Т4), загаль ний трийодтиронін (Т3) та антитіла до тиреопероксидази) рекомендована консультація лікаря-ендокринолога та, за показаннями, проведення ним премедикації під контролем рівня ТТГ згідно схем, представлених в огляді роботі, або корекція існуючого патологічного стану перед проведенням дослідження.