Стан психічного здоров’я хворих на стабільну ішемічну хворобу серця, коморбідну з неалкогольною жировою хворобою печінки

Abstract

Серцево-судинна патологія залишається провідною причиною смертності та інвалідизації населення світу та України, зокрема. Існує цілий ряд чинників, які сприяють зростанню кардіо-васкулярного ризику. Серед них провідне місце займають психоемоційні розлади, які обумовлюють зростання серцево-судинної смерт¬ності та знижують загальну оцінку якості життя таких пацієнтів. Метою роботи було оцінити стан психічного здоров’я хворих на стабільну ІХС залежно від наявності та прогресування НАЖХП. Об’єктом дослідження стали 300 хворих на стабільну ІХС, серед яких виділяли 160 осіб без НАЖХП (І група) та 140 осіб із НАЖХП (II група). Серед хворих II групи виявляли пацієнтів на НАЖГ (НА група) та НАСГ (ІІБ група). Оцінку стану психічного здоров’я пацієнтів проводили за допомогою українських версій Гзспітальної шкали тривоги та депресії (HADS) та опитувальника здоров’я PHQ-15. Аналіз отриманих результатів виявив чіткі закономірності змін стану психічного здоров’я обстежених хворих залежно від наявності та перебігу НАЖХП. Зокрема, у хворих І групи сумарна частка тривожних розладів складала 65%. При НАЖХП виявлено переважання ознак депресивних психічних порушень. При цьому, найбільш значимі прояви як у відсотковому значенні, так і по клінічній симптоматиці спостерігали у групі осіб із НАСГ. Більше того, загальний бал оцінки здоров’я пацієнтів зростав у міру прогресування проявів тривоги та депресії. Таким чином, психічне здоров’я хворих на стабільну ІХС достовірно залежить від наявності та прогресування НАЖХП. Зокрема, за умов відсутності НАЖХП у хворих на стабільну ІХС характерним є наявність тривожно-депресивних психічних розладів із переважанням тривожного компоненту. При поєднанні стабільної ІХС та НАЖХП су¬марна частка психічних порушень характеризується домінуванням депресивних розладів, найбільш вира¬жених у хворих на НАСГ.