Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2471
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorФедорова, О. А.-
dc.date.accessioned2021-09-13T09:42:00Z-
dc.date.available2021-09-13T09:42:00Z-
dc.date.issued2021-06-01-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2471-
dc.description.abstractЗа результатами численних досліджень встановлено, що в багатьох пацієнтів, які перенесли COVID-19, спостеріга ються тривалі наслідки захворювання, які можуть впливати на всі органи та системи організма. В практиці судово-медичних експертів можуть виникнути ситуації, коли їм буде потрібно встановити правильність проведеного лікування. Але його якість залежить від адекватно призначеної лабораторної діагностики. Однак, серед практикуючих лікарів та науковців існують проти лежні точки зору з приводу застосування методів лабораторної діагностики. Тому, для потреб судово-медичної практики, слід розібратись, яку саме діагностику треба проводити, аби підтвердити наявність постковідного синдрому в пацієнта. В роботі проводився порівняльний аналіз різних методів, в т.ч. й тезиграфічний, який вже знайшов своє визнання в судовій медицині. В ході дослідження було встановлено, що в даних випадках все ж слід застосовувати стандартні лабораторні аналізи(загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз тощо, а також, в якості додаткового чи альтернативного – тези гра фічний, який він є неінвазивним, швидким та бюджетним.uk_UA
dc.publisherХХ International Scientific and Practical Conference COVID-19 — CHALLENGES IN MODERN SCIENCE, Poland, Warsawauk_UA
dc.subjectпостковідний синдром, лабораторні та тези графічний методи діагностикиuk_UA
dc.titleСудово-медична оцінка методів встановлення постковідного синдромуuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри судової медицини та медичного права



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.