Особливості центральної гемодинаміки у хворих на хронічний коронарний синдром на фоні генералізованого атеросклерозу під впливом цилостазолу

Abstract

Метою роботи було вивчити особливості центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на генералізований атеросклероз (ГАС) та їх динаміку під впливом селек тивного інгібітора фосфодіестерази 3 цилостазолу. Стан центральної гемодинаміки вивчали у хворих трьох досліджуваних груп: 1 групу склали 48 пацієнтів з ГАС чоловічої статі, віком від 65 до 83 років з клінічними проявами ураження чотирьох судинних басейнів: коронарного, це ребрального, мезентеріального і феморального; 2 групу склали 23 хворих на хронічний коронар ний синдром (ХКС), постінфарктний кардіосклеpоз без супутньої судинної патології, чоловічої статі, середній вік 68,5±6,5 років, з клінічними проявами атеросклеротичного ураження лише коронарного русла. Контрольну групу (КГ) склали 18 практично здорових осіб чоловічої статі, середній вік по групі склав 62,5±5,3 роки. Пацієнти 1 групи були рандомізовані на дві підгрупи. Пацієнти першої підгрупи (ГАС-Ц) додатково до базисної терапії отримувала цилостазол (Ц) в дозі 100 мг двічі на добу, пацієнти другої підгрупи - підгрупа порівняння (ГАС-П) – отримували лише базисну терапію. Стан центральної гемодинаміки оцінювали методом ехокардіографії в М- та В-режимах. Біоелектричну активність міокарда оцінювали методом добового моніто рування електрокардіограми. Отримані данні засвідчили достовірно менші показники як інотропної, так і хронотроп ної функції міокарда у хворих 1-ї групи порівняно з пацієнтами КГ (р<0,05), що проявилось достовірно значно меншими показниками хвилинного об’єму кровообігу (р<0,01). Порівняння показників центральної гемодинаміки хворих 1-ї групи з аналогічними показниками хворих 2-ї групи дозволило виявити достовірно менші значення частоти серцевих скорочень (ЧСС), фрак ції викиду лівого шлуночка (ФВ), швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда (Vcf), ударного (УО) та хвилинного (ХОК) об’ємів кровообігу у хворих 1-ї групи (р<0,05). Після дода ванням цилостазолу (Ц) до комплексної стандартної фармакотерапії, спостерігали посилення інотропної та хронотропної функції серця: ЧСС достовірно збільшилась на 9,1% (р<0,05), кін цево-систолічний об’єм зменшився на 6,2%, фракція викиду зросла на 5,2% (р<0,01), хвилинний об’єм кровотоку збільшився на 14,9% (р<0,01), а швидкість циркулярного скорочення волокон міокарда, на 4,7% (р<0,05), порівняно з даними до лікування. Важливо, що приріст функціо нальної активності міокарда (хронотропної та інотропної), під впливом Ц, був одночасно зі зменшенням проявів ішемії міокарда. Кількість больових (БЕІМ) та безбольових епізодів ішемії міокарда (ББЕІМ) достовірно (р<0,05) зменшилась – відповідно на 24,0% та 20,6%. Таким чином, отримані нами дані показали що у хворих на генералізований атеросклероз з перенесеними інфарктом міокарда, ішемічним інсультом з синдромом переміжної кульгавості та стенозом мезентеріальних артерій, застосування інгібітора фосфодіестерази-3 Ц в складі комплексної стандартної фармакотерапії призводить до позитивного інотропного та хро нотропного ефектів та загалом до збільшення хвилинного об’єму кровообігу. Важливо те, що збільшення функціональної активності міокарда у хворих на ГАС не збільшує прояви ішемії міокарда, а достовірно зменшує кількість БЕІМ та ББЕІМ (р<0,05).