Експериментальне дослідження особливостей імплантації різних видів сіток в черевну стінку при їх інтраабдомінальному розміщенні

Abstract

В статті розглянуто особливості імплантації різних видів композитних сіток в товщу передньої черевної стінки. Основною метою проведеного дослідження було оцінити швид кість та надійність фіксації сітчатого імпланта до парієтальної очеревини, його інтеграцію в черевну стінку та вираженість розвитку злукового процесу в черевній порожнині на фоні ін траабдомінального розміщення імпланта. Актуальність дослідження полягає у зростанні від сотка лапароскопічних герніопластик з інтраабдомінальним розміщенням сіток в медичній практиці. При цьому дані щодо швидкості імплантації різних видів сіток в товщу передньої черевної стінки є обмеженими. Це зумовлює дискусії з приводу вибору оптимального типу сітки при інтраабдомінальному її розміщенні. Методика проведення дослідження полягала у вивченні ступеня імплантації в товщу передньої черевної стінки трьох видів поліпропіленових компо зитних сіток в експерименті на 27 білих щурах лінії Вістар. Сітку площею 2 х 2 см фіксували до парієтальної очеревини передньої черевної стінки інтраабдомінально. Використовували ком позитні поліпропіленові сітки з різними видами структури та зовнішнього покриття: група І – одностороннє антиадгезивне покриття окисленою регенерованою целюлозою (n=9), група ІІ – двостороннє антиадгезивне покриття поліглекапрону-25 (n=9), група ІІІ – одностороннє анти адгезивне покриття жирними кислотами Омега-3 (n=9). В статті представлено результати хронічного експерименту з оцінкою стану імплантації сітки на 14, 30 та 90 добу. Проведено ана ліз вираженості злукового процесу між антиадгезивним покриттям імпланту та вісцеральною очеревиною. Статистично значимих відмінностей між групами при макроскопічній оцінці злу кового процесу на 14, 30, 90 добу спостереження не виявлено (p > 0,05). Гістологічне дослідження комплексу «передня черевна стінка – імплант» не підтвердило статистично значущих розбіж ності у міцності фіксації сіток в групі І та ІІ до передньої черевної стінки (р=0,387) сумарно за всі періоди спостереження, однак на 30 добу виявлено формування двошарової капсули та сером в групі ІІ. Утворення неоперитонеуму спостерігалося лише при використанні сітки з антиад гезивним одностороннім покриттям окисленою регенерованою целюлозою на 90 добу спостере ження. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що відсутність антиад гезивного покриття в місті контакту з парієтальною очеревиною забезпечує коротші строки імплантації сітки в передню черевну стінку та утворення мезотелію. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними при виборі виду композитної поліпропіленової сітки у па цієнтів з грижами передньої черевної стінки, для яких обрано метод хірургічного лікування – ла пароскопічну протезуючу герніопластику з інтраабдомінальним розміщенням імпланту.