Застосування перкутанної хімічної абляції в лікуванні пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою

Abstract

Щороку частота виявлення ГЦК невпинно зростає. У період з 1990 по 2015 рік показник вперше діагностованих випадків ГЦК збільшився на 75%. В Україні за 2018 рік спеці альним лікуванням охоплено лише 18,0% первинних хворих: тільки хірургічним лікуванням 4,9%, комбінованим та комплексним лікуванням — 2,0 %. Незадовільні результати з охоплення спеціальним лікування пов'язані з особливостями етіопатогенезу ГЦК, асимптоматичним пе ребігом та недосконалою системою скринінгу пацієнтів групи ризику, що утруднює діагнос тику захворювання на ранніх стадіях. Вибір тактики лікування ГЦК асоційованою з вірусним гепатитом і цирозом печінки досі залишається складною клінічною проблемою, оскільки “за стосування радикального лікування на ранній стадії є наріжним каменем для покращення за гальної виживаності таких пацієнтів. Пацієнтам з ГЦК на ранніх стадіях з цирозом печінки, що не підлягають радикальному хірургічному лікуванню на момент звернення, показано засто сування методів перкутанної абляції — радіочастотна абляція, хімічна абляція, кріоабляція, мікрохвильова абляція тощо. Основними показаннями для застосування локальної абляції в лікуванні ГЦК — дуже рання та рання стадія (за BCLC – стадія 0 та А), компенсована або субкомпенсована функція печінки при цирозі (Child - Pugh клас A та B), загальносоматичний статус за ECOG 0–1, діаметр пухлинного вогнища до 5,0 см (найбільш оптимально до 3,0 см), вогнищеве вузлове ураження, солітарне або множинне ураження. Перкутанну абляцію застосо вують у якості “брідж”-терапії з метою локального контролю пухлинного росту у пацієнтів, що відповідають Міланським критеріям, критеріям UCSFC і знаходяться в списку очікуван ня на трансплантацію. Також дані методи показали свою ефективність як неоад'ювантна “downstaging”-терапія у хворих, що не відповідають критеріям для трансплантації печінки та/або з первинно нерезектабельним ураженням. Протягом багатьох десятиліть перкутан на хімічна абляція була “золотим” стандартом мініінвазивного лікування ГЦК. Даний метод простий у виконанні, не потребує спеціального обладнання, добре переноситься пацієнтами, безпечний та економічно вигідний. Основні хімічні агенти - етанол та оцтова кислота. Про цедура перкутанної хімічної абляції передбачає інтратуморальне введення хімічного агенту “real-time” під контролем методів візуалізації (УЗД або КТ). Хімічна абляція - це метод дру гої лінії і застосовується лише у випадках, наявності протипоказань до виконання радіочас тотної абляції. Даний метод не супроводжується тяжкими специфічними ускладненнями та летальністю. Ефективність її клінічного застосування безпосередньо залежить від розміру пухлинного вогнища. Оптимальний розмір пухлинного вогнища становить не більше 3,0 см. Інтратуморальне введення етанолу призводить до некротизації 90% -100% пухлинних вузлів ГЦК діаметром ≤ 2,0 см та 70% при пухлинах 2,0 - 3,0 см.