Відмінності жирнокислотного вмісту тканин печінки та головного мозку щурів в експериментальній моделі цукрового діабету 2 типу

Abstract

Одним з популярних підходів відтворення моделі цукрового діабету 2 типу (ЦД2) в експерименті є дієта із високим вмістом жиру, оскільки, ключову роль в розвитку інсуліноре зистентності грає тривала дія підвищеного рівню жирних кислот (ЖК). Метою роботи було вивчення особливостей жирнокислотного вмісту тканин печінки та головного мозку щурів в експериментальній моделі ЦД2. На білих щурах лінії Вістар відтворювали експериментальну модель шляхом 3-х місячної високо-жирової дієти (45% тваринного жиру) із додаванням фрук този та індукцією стрептозотоцином 25 мг/кг (STZ) - однократно. Контрольну групу (КГ) складали інтактні тварини, які знаходилися на стандартному вигодуванні віварію протягом всього часу експерименту. Дослідження складу ЖК проводили методом газово-рідинної хрома тографії. Статистичну обробку даних проводили за допомогою ліцензійного пакету IBM SPSS Statistics 23. У щурів з ЦД2 в порівнянні із КГ в тканині печінки і в тканині мозку підвищився вміст насичених ЖК в 1,3 рази (Р<0,05), в основному за рахунок С16:0 – пальмітинової ЖК, знизився вміст ненасичених ЖК в 1,3 рази (Р<0,05), і зменшилася доля поліненасичених ЖК в 1,8 разів (Р<0,05). Однак, в печінці і мозку тварин виявилося різне за спектром коливання складу ЖК. В печінці щурів з ЦД2 у порівнянні з КГ виявили підвищення в 4 рази мірістинової (Р<0,05), в 1,4 рази пентадеканової (Р<0,05) і в 2 рази (Р<0,05) маргаринової ЖК, підвищення в 2 рази (Р<0,05) ліноленової і зменшення в 3,5 рази (Р<0,05) арахідонової. В мозку щурів із ЦД2 підвищився вміст мірістинової та пентадеканової ЖК в 2 рази (Р<0,05), і з’явилася маргари нова, яка не виявлялася у щурів КГ. Виявили зменшення в 2 рази (Р<0,05) лінолевої, підвищення арахідонової в 2 рази (Р<0,05), та визначили ліноленову, що не було притаманним для щурів КГ. Моделювання ЦД2 шляхом дієти із високим вмістом жиру із додаванням фруктози та ін дукцією STZ викликає не однаковий перерозподіл жирнокислотного складу органів експеримен тальних тварин, що необхідно враховувати для призначення терапевтичних схем, мішенями яких є тканинні ЖК, оскільки результати від лікування можуть по-різному відображатися на функціонуванні органів та систем організму.