Хромогастроскопія у діагностиці анатомічних особливостей та патологічних змін шлунка

Abstract

Розвиток ендоскопічної техніки значно розширив можливості діагностики як анатомічних особливостей, так і захворювань шлунка (атрофічний гастрит, виразкова хвороба, дизрегенераторні передракові зміни у слизовій, рак шлунка) [3]. Однак специфіка таких досліджень пред’являє високі вимоги до лікаря-ендоскопіста, ендоскопічної техніки, методичності робіт та визначає необхідність об’єктивної реєстрації виявлених результатів. Серед методів, які останнім часом ефективно використовуються клініцистами, важливе місце відводиться хромогастроскопії – прижиттєвому забарвленню слизової шлунка під час проведення ендоскопії [1,2]. Мета. Метою даного дослідження було вивчення можливостей хромогастроскопії у діагностиці анатомічних особливостей та патологічних змін шлунка. Матеріали і методи. Межі проксимальної частини антрального відділу шлунка широко варіюються. Відомо, що границя між тілом та антральним відділом шлунка являє собою перехідну зону, ширина якої не перевищує 5 мм. Відстань між воротарем та перехідною зоною по малій кривині складає 3-16 см, а по великій – 5-14 см. Границю антруму встановлювали за допомогою барвника конго червоного (0,5% розчин), який у кислотопродукуючій зоні шлунка (тіло шлунка) змінював своє забарвлення з червоного на чорний. Ця інформація бачиться перспективною для визначення «улюбленої» локалізації виразок шлунка, а також при аналізі причин рецидиву виразок після виконання ваготомії з антрумектомією у хворих на виразкову хворобу 12-палої кишки. Результати і обговорення. Дизрегенераторні зміни у слизовій шлунка відносять до передракових змін і включають кишкову метаплазію та епітеліальну дисплазію. Використання хромогастроскопії дозволяє візуально диференціювати вогнищеві патологічні зміни у шлунку від неушкодженої слизової. Для цього найбільш часто використовують 0,5% розчин метиленового синього та 0,2% розчин індигокарміну. Методика забарвлення розчином метиленового синього основана на активному поглинанні (абсорбції) барвника у вогнищах дизрегенераторних змін, дифузії фарби через мембрану клітин злоякісної пухлини. Використання розчину індигокарміну, який не забарвлює слизову шлунка, основане на розподілі барвника по поверхні слизової оболонки, контрастуванні її рельєфу та патологічно змінених ділянок, що покращує ендоскопісту візуалізацію змінених ділянок органу. Висновки. Таким чином, хромогастроскопія дозволяє чітко визначити межі та розміри антрального відділу шлунка, а також візуалізувати локалізацію та протяжність патологічних змін слизової шлунка, виявити порушення рельєфу та структури слизової оболонки органу. При верифікації важких дизрегенераторних змін з боку слизової шлунка виникає необхідність у виконанні множинної прицільної біопсії цих ділянок для визначення подальшої лікувальної тактики. Список літератури: 1. A Comparative Study of White Light Endoscopy, Chromoendoscopy and Magnifying Endoscopy with Narrow Band Imaging in the Diagnosis of Early Gastric Cancer after Helicobacter pylori Eradication. Horiguchi N, Tahara T, Kawamura T, Okubo M, Tahara S, Nagasaka M, Nakagawa Y, Shibata T, Ohmiya N.J Gastrointestin Liver Dis. 2017 Dec;26(4):357-362. doi: 10.15403/jgld.2014.1121.264.hpy. 2. Fujiwara, S., Yao, K., Nagahama, T. et al. Can we accurately diagnose minute gastric cancers (≤5 mm)? Chromoendoscopy (CE) vs magnifying endoscopy with narrow band imaging (M-NBI). Gastric Cancer 18, 590–596 (2015). doi: 10.1007/s10120-014-0399-2. 3. Hanaoka N., Uedo N. (2021) Chromoendoscopy. In: Chiu P.W.Y., Sano Y., Uedo N., Singh R. (eds) Endoscopy in Early Gastrointestinal Cancers, Volume 1. Springer, Singapore. doi: 10.1007/978-981-10-6769-3_12.