Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2246
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСіделковський, О. Л.-
dc.contributor.authorОвсянніков, А. О.-
dc.contributor.authorІгнатіщев, М. Р.-
dc.date.accessioned2021-02-07T09:43:36Z-
dc.date.available2021-02-07T09:43:36Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationМіжнародний неврологічний журналuk_UA
dc.identifier.issn2224-0713-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2246-
dc.description.abstractВідомо, що венозний інсульт зазвичай розвивається на тлі тромбозу вен або синусів головного мозку. Захворювання належить до вкрай рідкісних форм порушень мозкового кровообігу. Основними етіологічними факторами виступають травми черепа, внутрішньочерепна інфекція (абсцес, субдуральна емпієма, менінгіт), захворювання лор-органів (отит, синусит), наслідки люмбальної пункції, сепсис, пухлини, васкуліти, вагітність і пологи, а також пероральний прийом контрацептивів. Найчастішими клінічними проявами захворювання є ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску (гіпертензійний синдром) і симптоми вогнищевого ураження головного мозку. Венозний інсульт може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Вогнищеві симптоми проявляються руховими й чутливими порушеннями, ураженням черепних нервів, зоровими, вестибулярними або мозочковими розладами. Діагностичний протокол хворого, який переніс судинну катастрофу, передбачає ретельний загальноклінічний огляд, проведення дуплексного сканування судин голови і шиї, обов’язковий огляд офтальмологом з дослідженням очного дна (характерні повнокров’я вен і набряк диска зорового нерва). В першу чергу проводять МРТ і КТ головного мозку з контрастуванням (МР-ангіо-, венографія), а також обов’язково хворий має бути оглянутий нейрохірургом з метою уточнення діагнозу та визначення тактики хірургічного лікування. Важливо дослідити спинномозкову рідину, де нерідко виявляють підвищення лікворного тиску й білковоклітинну дисоціацію. Терапевтична тактика спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові із застосуванням антикоагулянтів (гепарин). У разі виникнення тромбозу верхнього сагітального синуса можливе проведення тромболізису або тромбектомій, також застосовується симптоматична терапія. Симптоми неврологічного дефіциту у вигляді рухових, сенсорних, мовних і когнітивних розладів потребують комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на якнайшвидше відновлення уражених функцій. В даній статті наведений клінічний випадок венозного інфаркту потиличної долі мозку в пацієнтаuk_UA
dc.publisherВидавничий дім "Заславський"uk_UA
dc.relation.ispartofseries4;16-
dc.subjectвенозний інфаркт (інсульт) головного мозкуuk_UA
dc.subjectгомонімна геміанопсіяuk_UA
dc.subjectвенозна ангіомаuk_UA
dc.titleВенозний інфаркт потиличної частки головного мозку в пацієнта молодого віку (клінічний випадок)uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри описової та клінічної анатомії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Ігнатіщев Венозний інфаркт потиличної частки головного мозку.pdf460,64 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.