Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2061
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДемченко, І. С.-
dc.date.accessioned2020-08-19T05:37:40Z-
dc.date.available2020-08-19T05:37:40Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationДемченко І.С. Права людини під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я. Актуальні проблеми держави і права. 2020. № 85. С.62-68.uk_UA
dc.identifier.urihttp://apdp.onua.edu.ua/index.php/apdp/article/view/1826/1675-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2061-
dc.description.abstractУ даній статті аналізуються положення міжнародних документів у сфері захисту прав щодо прав людини під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я. Досліджуються положення Міжнародних медико санітарних правил щодо забезпечення прав людини, які у силу своєї юридичної природи, є обов’язковими для всіх держав-членів ООН. Зазначається, що розуміння прав людини залежить як від ратифікації міжнародних договорів у сфері захисту прав людини (універсального та/або регіонального рівня) та положень національного законодавства (визнання та гарантування тих чи інших прав людини). Проводиться аналіз на відповідність критеріям щодо обмеження прав людини ситуації, що склалася з пандемією Covid-19. Акцентується увага на принципах співрозмірності та пропорційності заходів при обмеженні або відступі від зобов’язань щодо прав людини в інтересах забезпечення громадського здоров’я. Стверджується, що пандемія Covid-19 відповідає ознакам, які необхідні для відступу від виконання договірних зобов’язань. А саме: відступ від прав у зв’язку з надзвичайним положенням можливий лише у випадку виняткової та дійсної або неминучої небезпеки, яка загрожує життю нації. Загроза життю нації це загроза, яка: (а) стосується усього населення та або всю, або частину території держави, а також (b) представляє загрозу для фізичного здоров’я населення. Право на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я (право на здоров’я), не обмежується і держави не можуть відступити від своїх зобов’язань. Особливо у контексті Covid-19. Принцип прогресивної реалізації передбачає дотримання та забезпечення державної основних компонентів права на здоров’я: наявності, доступності, прийнятності, якості. Аналізується можливість застосування державами ретрогресивних кроків реалізації заходів жорсткої економії. Наголошується, що заходи, які застосовують держави повинні базуватись на основі загальноприйнятих стандартів прав людини та унеможливлювати випадки свавільного обмеження прав і свобод людей. Ключові слова: громадське здоров’я; право на здоров’я; права людини; міжнародні медико-санітарні правила; соціально-економічні право; обмеження; відступ.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.subjectгромадське здоров'яuk_UA
dc.subjectправо на здоров'яuk_UA
dc.subjectміжнародні медико-санітарні правилаuk_UA
dc.subjectобмеження правuk_UA
dc.subjectвідступ від зобов'язаньuk_UA
dc.titleПрава людини під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'яuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри судової медицини та медичного права

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
DemchenkoPravaLyudiniPidChasNadzv.SituatsiyUSferiOZ.pdf130,24 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.