Антиоксидантна нейропротекція в неврології: можливості та перспективи застосування

Abstract

Розглянуто сучасні погляди на роль хронічного стресу та ішемії головного мозку та, відповідно, утворення вільних радикалів (оксидативний стрес) на процеси нейронального апоптозу (деструкція нейрональних мембран, порушення функцій мітохондрій) і нейромедіаторний дисбаланс як провідний чинник розвитку ангіоневрологічної патології. З цього погляду проаналізовані переваги спрямованої антиоксидантної фармакотерапії як необхідного компонента клінічної стратегії комплексної нейропротекції. Висвітлено вимоги до вибору оптимального фармакологічного інструменту зазначеної стратегії. Особливу увагу приділено механізмам дії та особливостям клінічного застосування молекули етил-метил-гідроксипіридину сукцинату — речовини з унікальними клініко-фармакологічними властивостями, які дають змогу реалізувати стратегію патогенетично обґрунтованої антиоксидантної нейропротективної фармакотерапії при порушеннях мозкового кровообігу та інших формах захворювань головного мозку, а також при кардіоневрологічній патології. Детально розглянуті клінічна ефективність етил-метил-гідроксипіридину сукцинату та його характеристики безпечності. Особливу увагу приділено можливостям етил-метил-гідроксипіридину сукцинату як антиоксиданта прямого та непрямого типу дії, що є його головною перевагою над іншими засобами нейропротекторного типу дії. Обґрунтовано застосування «Т-Мексату» — препарату етил-метил-гідроксипіридину сукцинату, який оптимально відповідає критеріям вибору інструменту нейропротекторної антиоксидантної фармакотерапії щодо якості, зручності використання при різних формах клінічного перебігу та ступенях тяжкості клінічної картини захворювання та параметрів безпечності.