Порушення системи місцевої імунологічної відповіді у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у період загострення

Abstract

Смертність, яка пов’язана з наслідками порушення локальної імунної реактивності хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), залишається дуже високою і не має тенденції до зниження. У статті наведені результати досліджень порушень локальної імунної реактивності у хворих на ХОЗЛ. Патогенез ХОЗЛ в стадії загострення характеризується ураженнями системі локального вродженого та набутого імунітету, які супроводжуються патологічними змінами системного імунітету. В цих змінах в умовах запалення приймають участь різні клітини імунної відповіді, що пов’язане з зростанням кількості макрофагів, нейтрофілів, Т- і В-лімфоцитів, дендритних клітин. Збільшення нейтрофілів і В-лімфоцитів спостерігається саме у хворих з важким перебігом захворювання. Найбільш характерними ознаками ХОЗЛ є незворотні звуження дихальних шляхів, руйнування паренхіми легень з емфіземою та і посиленням хронічної дихальної недостатності. Мета дослідження. Вивчити зміни функціональних властивостей клітин бронхоальвеолярного лаважа (КБАЛ) і клітин периферичної крові (КПК) хворих на ХОЗЛ і з’ясувати значення цих змін для патогенетичних характеристик з метою прогнозування перебігу ХОЗЛ і обгрунтувати необхідність локальної імунотерапії в комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ. Методи дослідження. Об’ектом дослідження були клітини бронхоальвеолярного лаважу (КБАЛ) та периферичної крові (ПК) хворих на ХОЗЛ на різних етапах та сироватки крові. Визначали CD3, CD4, CD8, CD16 і CD19 КБАЛ і ПК за допомогою непрямого імунофлуоресцентного методу. Вивчали експресію рецепторів до ІЛ-2 (CD25), адгезивні молекули були виявлені за допомогою CD54, а рівень проліферації оцінювали з використанням ІПО-38, а також в реакції бластної трасформації, яка була індукована мітогенами ФГА і Кон А, експресію АГ II класу ГКГ (HLA-DR). Оцінювали фагоцитарну активність фагоцитуючих клітин нейтрофілів і АМ, а також фагоцитуючих клітин периферичної крові. Вивчення рівня вільнорадикальних процесів і антиоксидантного захисту проводилось за допомогою методу хемілюмінесценції (ХЛ). Результати та їх обговорення. Спостерігалось достовірне зниження кількості АМ у хворих на ХОЗЛ, а також значне збільшення кількості нейтрофілів, зростання концентрації мієлопероксидази і еозинофільного катіонного білку. Дослідження мокротиння і КБАЛ, одержаних від хворих на ХОЗЛ в період загострення, свідчать, що в 23% зразків висіювалась грамнегативна мікрофлора (серед збудників переважали Pseudomones aeruginosa, Haemophillus influensae, Enterobacter spp.), в 15% - кандіди, в 61% випадків не вдалося встановити вид патогенного збудника. Вивчення локальної і системної імунологічної відповіді хворих на ХОЗЛ та змін функціональної активності КБАЛ і КПК свідчать про те, що у досліджених хворих відбуваються значні порушення в системі локальної реактивності. Також спостерігається наявність значних порушень в системі локального імунітету, що проявляється в достовірному зниженні кількості АМ при паралельному збільшенні числа нейтрофілів в лаважі, зниження кількості CD3, CD19 та збільшення експресії рецепторів до АГ HLA-DR. Висновки. Паралельне дослідження локальної і системної імунологічної відповіді дозволить розширити уявлення про механізми патогенезу хронічних обструктивних захворювань легень, буде сприяти зниженню кількості ускладнень і профілактиці виникнення ХОЗЛ у людей працездатного віку, а також дасть можливість застосувати найбільш ефективну локальну імунотерапію. Це сприятиме одержанню фундаментальних знань про наявність схожих ознак і відмінностей в порушенні локального імунітету хворих з запальними захворюваннями різної локалізації, а саме в органах дихання при ХОЗЛ, в черевній порожнині при перитоніті, з ураженнями шкіри і порушень локального імунітету іншої локалізації.