Бактеріоциногенія і біоплівкоутворення як елементи бактеріальної стигметрії у Pseudomonas aeruginosa

Abstract

Здатність мікроорганізмів швидко адаптуватися та протидіяти впливу несприятливих факторів оточуючого середовища лежить в основі здібності патогенів тривало персистувати в новій для них екологічній ніші та впливу на розвиток як інфекційного, так і епідемічного процесу інфекцій. Дана закономірність особливо актуальна серед збудників інфекційних захворювань, які виділяються в лікарняних установах. Pseudomonas aeruginosa є одним із найпоширеніших патогенів у медичних закладах, які спричиняють понад 50% нозокоміальних інфекцій. Незважаючи на наявність ряду активних антимікробних препаратів, рівень смертності через інфекції, спричинені P. aeruginosa залишається високим і виявляється у діапазоні 20–60%. Бактеріальна стигмергія пояснює принцип самоорганізуючої багатоклітинної колективної поведінки бактерій, а також визначає функції, які можуть виконувати різні бактеріальні структури і процеси у набутті стійкості мікроорганізмів до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.