Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18771
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorІлляш, Т. І.-
dc.contributor.authorМішура, С. С.-
dc.date.accessioned2026-03-20T14:23:29Z-
dc.date.available2026-03-20T14:23:29Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.issnDOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2025-2-68-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18771-
dc.description.abstractМетою статті є ознайомлення практичних лікарів із сучасними уявленнями про клінічну картину, патогенез, причини появи розладів, що виникають під час рухів очей у горизонтальній площині та є виявом неврологічних захворювань різної етіології. Наведено узагальнену інформацію про механізми виникнення, клінічні ознаки та відмінності інфрануклеарної, нуклеарної, інтрануклеарної та супрануклеарної офтальмоплегій, спричинених пошкодженням різних анатомічних утворень нервової системи. Висвітлено сучасні дані про механізми функціонування та взаємодії низки неврологічних структур, які забезпечують співдружні рухи очей у горизонтальній площині, та особливу роль присереднього поздовжнього пучка, кіркового та мостового центрів погляду. Аналіз літературних джерел дав змогу визначити механізми виникнення та клінічні вияви між’ядерної офтальмоплегії, що з’являється під час погляду вбік за наявності ураження присереднього поздовжнього пучка та виявляється обмеженням активних рухів в оці досередини на боці патології та монокулярним ністагмом у протилежному відведеному оці. Особливу увагу приділено опису поєднання клінічних ознак однобічного повного ураження присереднього поздовжнього пучка на рівні середньої третини моста з ушкодженням мостового центру погляду, що призводить до виникнення полуторного синдрому (синдрому 1,5) із характерною клінічною картиною — на боці вогнища око дивиться прямо і не рухається в горизонтальній площині вбік («одиниця») , а інше око може рухатись лише назовні («половина») з появою монокулярного абдукційного ністагму. За сучасними уявленнями, полуторний синдром може поєднуватися з ураженням інших структур, розташованих поряд, що призводить до появи різних варіантів — окорухових синдромів, назви яких утворюються шляхом додавання до 1,5 номера ураженої пари черепних нервів — 8,5; 9; 13,5; 15,5 та 16,5. Є думка, що найчастіше в клінічній практиці трапляється поєднання іпсилатерального ураження VII пари черепних нервів із полуторним синдромом, що створює синдром 8,5 («вісім із половиною»). Наведено та проаналізовано клінічний випадок ішемічного інсульту в правій ділянці моста в пацієнта віком 57 років із виникненням у неврологічному статусі полуторного синдрому 9.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherУкраїнський неврологічний журналuk_UA
dc.subjectофтальмоплегія, між’ядерна офтальмоплегія, полуторний синдром, присередній поздов жній пучок, мостовий та кірковий центри поглядуuk_UA
dc.titleПатологія горизонтального погляду: патогенез, клінічні ознаки офтальмоплегій та полуторного синдрому (клінічний випадок)uk_UA
dc.title.alternativeHorizontal gaze pathology: pathogenesis, clinical signs of ophthalmoplegia and one-and-a-half syndrome (clinical case)uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2025 Український неврологічний журнал №2



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.