Методичні рекомендації до практичних занять для студентів. Освітній рівень: другий магістерський. Галузь знань: І "Охорона здоров'я та соціальне забезпечення". Спеціальність: 12 "Медицина". Освітня програма: ОПП "Медицина". Навчальна дисципліна: Анатомія людини. Тема заняття: Череп в цілому. Зовнішня і внутрішня основа черепа. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки

Abstract

Мозковий відділ голови (division cerebralis capitis), або мозковий череп (neurocranium) утворює склепіння та основу черепа, має безпосередній зв'язок з головним мозком і оболонами мозку, приймає участь у формуванні конфігурації черепу в цілому. В межах анатомічних ділянок голови виконуються оперативні втручання з приводу травм, гематом, абсцесів мозку, пухлин тощо. Використовуючи зовнішні анатомічні орієнтири мозкового черепа дитини, лікар має можливість чітко визначати проекції судинно-нервових пучків голови, проекції венозних випускників і пазух, борозен та звивин кори півкуль великого мозку; описувати розміри черепа, його статеві та вікові особливості, вміти демонструвати та аналізувати анатомічні орієнтири та особливості утворів черепа, візуалізованих сучасними методами клінічного дослідження (КТ, МРТ, рентгенограми, УЗД,) описувати особливості кісток мозкового відділу черепа дитини при комп’терно-томографічному скануванні. Через щілини, отвори і канали основи черепа, ямок бічної норми проходять судини і нерви та здійснюються сполучення із суміжними порожнинами (передумови для розповсюдження запальних процесів). В межах ямок бічної норми починаються жувальні м'язи та фасції, які діють на скронево-нижньощелепний суглоб, забезпечуючи акт жування, артикуляцію мови, розташовані вегетативні вузли голови та судинно-нервові пучки. Вивчення особливостей анатомії основи черепа та ямок бічної норми є базою клінічного мислення для лікарів різного освітньо–кваліфікаційного рівня та професійної спеціалізації.