Ефективність застосування групової психотерапевтичної практики із орфанними пацієнтами та пацієнтами, які мають зовнішні вади

Abstract

Сучасна медична статистика свідчить про зростання якості діагностики, що, у свою чергу, призводить до збільшення кількості виявлених випадків пацієнтів із рідкісними (орфанними) та хронічними захворюваннями. Такі хвороби супроводжуються не лише фізичними обмеженнями, а й потребують особливого психологічного підходу у веденні пацієнтів. Водночас системна психотерапевтична підтримка для цієї категорії залишається недостатньо розробленою, особливо в аспекті групових форм роботи. Проведене дослідження актуалізує проблему психоемоційного стану таких пацієнтів і підкреслює необхідність інтеграції групової психотерапії в комплексну систему медичної допомоги.