Компетентнісний підхід та інноваційні освітні технології як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів під час вивчення морфологічних дисциплін

Abstract

Статтю присвячено аналізу сучасних підходів до організації освітнього процесу з викладання дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія» у закладах вищої медичної освіти, зокрема у підготовці майбутніх лікарів-стоматологів. Обґрунтовано, що досягнення високої результативності навчальної діяльності потребує системного добору засобів і методів навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної активності студентів, розвиток клінічних та дослідницьких навичок і формування мотивації до безперервного професійного зростання. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «засоби навчання» та підкреслено їхню роль у підвищенні ефективності засвоєння знань. Виявлено, що викладання морфологічних дисциплін переважно ґрунтується на традиційних методологічних підходах, що вимагає оновлення та урізноманітнення для підвищення зацікавленості студентів. У роботі детально розглянуто зміст і місце дисципліни у структурі підготовки майбутніх стоматологів, її інтеграційні зв’язки з іншими фундаментальними та клінічними предметами. Окреслено методичні засади компетентнісного підходу, що передбачає формування у здобувачів як загальних, так і фахових компетентностей. До загальних віднесено здатність до критичного мислення, аналізу, самонавчання, збереження здоров’я та екологічної свідомості; до фахових – уміння застосовувати знання у медичній практиці, проводити дослідження, дотримуватись етичних стандартів та впроваджувати інноваційні технології. Подано класифікацію педагогічних умов реалізації компетентнісного підходу на зовнішні (соціально-політичні, нормативно-правові, інформаційно-комунікаційні тощо) та інституційні (організаційно-методичні, психолого-педагогічні, кадрові тощо). Описано основні методи викладання дисципліни: словесні, наочні та практичні з акцентом на поєднання роботи з натуральними об’єктами та їх зображеннями, виконання мікроскопічних досліджень, вирішення ситуаційних клінічних завдань. Підкреслено важливість комплексного використання різнопланових дидактичних засобів, що сприяють кращому засвоєнню теоретичного матеріалу та розвитку практичних навичок. Розглянуто організацію самостійної роботи студентів, яка передбачає опрацювання навчальної та наукової літератури, підготовку до практичних занять, виконання тестових завдань і підготовку мультимедійних презентацій. Визначено, що інтеграція сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (Zoom, Moodle, LIKAR_NMU) дає змогу забезпечити ефективність навчання як в аудиторному, так і в дистанційному або змішаному форматах, надаючи студентам доступ до навчальних матеріалів, автоматизованого тестування та додаткових ресурсів. Подано результати опитування 254 студентів першого курсу стоматологічного факультету, яке показало, що більшість респондентів надає перевагу поєднанню різних засобів навчання, зокрема відеоматеріалів, онлайнресурсів, атласів і мікроскопічних досліджень. Основними труднощами у вивченні дисципліни названо великий обсяг матеріалу, обмежений час на опрацювання тем, нестачу ілюстративних та відеоресурсів, а також проблеми з матеріально-технічним забезпеченням. Зроблено висновок, що підвищення ефективності викладання гістології, цитології та ембріології потребує цілеспрямованого впровадження інноваційних методів і засобів навчання, комплексного використання наочних, інтерактивних та дослідницьких підходів, а також створення умов для активізації пізнавальної діяльності студентів і розвитку їхньої готовності до професійної самореалізації.