From technologies to interactions: an analysis of self-efficacy in diverse aspects of online learning

Abstract

Understanding self-efficacy—the belief in one’s ability to succeed—is crucial as students navigate and engage in virtual classrooms. This study investigates self-efficacy in online learning using the Self-Efficacy Questionnaire for Online Learning (SeQoL). The research focuses on five critical aspects: completing online courses, social interaction with classmates, proficiency in using a Course Management System (CMS), interactions with instructors, and academic engagement with peers. A mixed-methods approach was adopted. The SeQoL questionnaire was administered to 50 students from two Ukrainian universities: National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute". Descriptive and inferential statistical analyses, including correlation tests, were conducted to explore relationships between self-efficacy dimensions and academic success. The analysis revealed strong self-efficacy in adapting learning strategies, grasping complex ideas, and fostering social connections with peers. Notable strengths included developing friendships and utilizing CMS tools, such as submitting assignments and engaging in discussions. However, challenges emerged in managing deadlines and clearly communicating with instructors during unexpected situations. The correlation between self-efficacy and academic success was significantly positive (r ≈ 1.3086). This research sheds light on critical dimensions of self-efficacy in online learning, highlighting areas where Ukrainian students excel and where they require additional support. The findings are particularly relevant for improving online education amidst the challenges posed by war and digital transformation. Insights from this study are essential for educators, institutions, and policymakers aiming to enhance the effectiveness and inclusivity of online learning environments in Ukraine. Одним із чинників, які впливають на успішність студентів, є самоефективність — віра у власну здатність виконувати завдання та досягати поставлених цілей в умовах онлайн-навчання. Метою статті є дослідження рівня самоефективності в різних аспектах дистанційного навчання: опануванні онлайн-курсів, соціальній взаємодії з однолітками та викладачами, цифровій компетентності. Кількісне дослідження передбачало проведення опитування за допомогою шкали самоефективності SeQoL серед 50 студентів Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", які вивчають англійську мову професійного спрямування. Дослідження виявило високий рівень самоефективності в навчанні, розумінні складних концепцій та взаємодії з одногрупниками. Разом з тим, були виявлені труднощі у виконанні термінових завдань, особливо під час значного навантаження. Велика кількість респондентів продемонструвала впевненість у використанні цифрових інструментів, таких як платформи дистанційного навчання та комунікаційні технології. Водночас нижчий рівень самоефективності було зафіксовано у взаємодії з викладачами, що може бути пов’язано з обмеженим зворотним зв’язком або відсутністю синхронної комунікації. Дослідження також виявило високу кореляцію між самоефективністю в онлайн-навчанні та академічною успішністю студентів, що підкреслює важливість підтримки їхніх впевненості у власних силах. Виявлені закономірності можуть бути використані для створення адаптивних навчальних програм, спрямованих на подолання бар’єрів, які виникають у студентів в умовах воєнного стану в Україні. Результати дослідження є важливими для освітян, адміністрації навчальних закладів та політиків, які працюють над підвищенням ефективності, інклюзивності та доступності онлайн-освіти в сучасних реаліях.