Імуногістохімічне дослідження: теоретичне підгрунтя і практична реалізація

Abstract

Анотація: імуногістохімія (ІГХ) є сучасним і високоефективним методом дослідження тканин, що поєднує морфологічний аналіз із можливістю виявлення специфічних білкових молекул, що експресуються в клітинах. Цей метод ґрунтується на використанні антитіл, які специфічно зв’язуються з відповідними антигенами – білками, вуглеводами або іншими біомолекулами, присутніми в клітинах або тканинах. Основною метою ІГХ є не лише виявлення наявності певного білка, а й оцінка його локалізації (цитоплазматичної, ядерної чи мембранної), інтенсивності експресії та розподілу у тканинах. Імуногістохімія широко використовується в діагностиці пухлин, де дозволяє точно визначити гістогенез новоутворення, встановити його клініко-біологічний підтип, а також оцінити прогностичні та предиктивні маркери. Завдяки широкому спектру застосування, імуногістохімія є незамінним інструментом не лише в клінічній патології, а й у наукових дослідженнях. Вона дозволяє дослідникам вивчати механізми розвитку хвороб, зокрема онкогенез, їх прогресування, відповідь на лікування, а також виявляти нові терапевтичні мішені. Методика ІГХ включає декілька ключових етапів: фіксація та підготовка зразка, демаскування антигена, інкубація з первинним антитілом, застосування вторинного антитіла, пов’язаного з ферментом (зазвичай пероксидазою або фосфатазою), візуалізація за допомогою хромогенів (наприклад, DAB – діамінобензидин), а також контрастне фарбування (гематоксиліном). Для підвищення специфічності та чутливості використовують різні системи ампліфікації сигналу, наприклад полімерні системи або методи біотин-авідинного комплексу. Якість результатів ІГХ значною мірою залежить від правильності підбору антитіл, умов проведення реакції та контролю якості. Контроль включає позитивні та негативні зразки, а також інтерпретацію результатів з урахуванням інтенсивності фарбування, кількості позитивних клітин та локалізації сигналу. Оцінювання ІГХ-реакцій часто виконується вручну патологоанатомом, однак у сучасних лабораторіях все частіше застосовують автоматизовані системи та цифрову патологію для стандартизації та підвищення точності аналізу. Останні досягнення у сфері ІГХ включають мультиплексне фарбування, яке дозволяє одночасно виявляти кілька білкових мішеней у одному зразку, та поєднання з методами просторової транскриптоміки. Таким чином, імуногістохімія є потужним методом морфологічної візуалізації та молекулярної ідентифікації клітин, що дозволяє поєднати класичні гістологічні підходи з сучасними біомолекулярними технологіями. Її важливість у діагностиці, прогнозуванні, виборі терапії та фундаментальних дослідженнях зумовлює її незамінне місце в сучасній медицині та біології.