Оцінка ефективності комплексу втручань з адміністрування антимікробних препаратів у педіатричних пацієнтів з негоспітальною пневмонією: вплив на тривалість стаціонарного лікування

Abstract

Анотація: негоспітальна пневмонія залишається однією з провідних причин госпіталізації дітей у світі, зокрема в країнах з обмеженими ресурсами. Тривале перебування у стаціонарі створює не лише додаткове навантаження на систему охорони здоров’я, але й має негативний вплив на психологічний стан дитини та її родини, підвищує ризик виникнення госпітальних інфекцій, а також асоціюється з істотними економічними втратами для сімей. Оптимізація тривалості антибактеріального лікування за допомогою програм з адміністрування антимікробних препаратів дозволяє зменшити тривалість госпіталізації без шкоди для клінічного результату. Метою цього дослідження було оцінити ефективність комплексу втручань з адміністрування антимікробних препаратів, впроваджених у клінічну практику, у педіатричних пацієнтів з негоспітальною пневмонією. У дослідженні проведено порівняльний аналіз історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні у 2023 році (до впровадження втручань) та у 2025 році (після впровадження втручань) у медичному закладі м. Києва. Загалом було проаналізовано 138 випадків (48 у 2023 році та 90 у 2025 році). Втручання передбачали розробку та затвердження стандартної операційної процедури (набору інструкцій, що допомагає стандартизувати процес задля зниження ймовірності помилки) з призначення антимікробних препаратів при негоспітальній пневмонії у дітей, проведення проспективного аудиту призначень і навчання медичного персоналу. Отримані дані статистично оброблено у програмі MedStat v.5.2 із використанням t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. У результаті впроваджених втручань середня тривалість госпіталізації достовірно зменшилась із 9,48 ± 0,77 днів до 6,8 ± 0,34 днів (p < 0,001). Зниження відзначено у дітей віком до 5 років (з 9,9 ± 0,83 до 6,23 ± 0,59 днів, p < 0,001), а у пацієнтів віком 5 років і старше відзначено тенденцію до зниження (з 8,78 ± 1,57 до 7,03 ± 0,42 днів, p = 0,035). Частка короткотривалих госпіталізацій (до 7 днів) зросла з 10,4% до 33,3% (p = 0,003), а тривалі госпіталізації понад 10 днів зменшилися з 35,4% до 2,2% (p < 0,001). Отримані результати свідчать про позитивний вплив впроваджених антимікробних втручань на тривалість стаціонарного лікування педіатричних пацієнтів з негоспітальною пневмонією. Дослідження підтверджує доцільність системного впровадження адміністрування антимікробних препаратів у практику медичних закладів як клінічно ефективного та потенційно економічно обґрунтованого інструменту підвищення якості медичної допомоги.