Клінічний випадок лікування хламідійно-кандидозної мікст-інфекції піхви та шийки матки

Abstract

Анотація: даний клінічний випадок демонструє успішне лікування пацієнтки з хламідійнокандидозною мікст-інфекцією піхви та шийки матки. При проведенні клініко-лабораторного дослідження урогенітального вмісту виявлено порушення мікробіоценозу піхви, верифіковані дріжджоподібні гриби роду Candida та ДНК Chlamydia trachomatis. Імунологічне обстеження показало підвищений вміст антихламідійних та антикандидозних імуноглобулінів M і G й зниження вмісту лізоциму цервікального слизу. Хворій було призначено амбулаторне медикаментозне лікування. В склад комплексу препаратів включено макролідний антибіотик з групи азалідів, протигрибковий засіб з групи триазолів, індуктор синтезу ендогенних α- та γ-інтерферонів, місцевий комбінований антисептичний препарат з вмістом хлоргексидину біглюконату та декспантенолу і пробіотик, що містить лакто- й біфідобактерії. Після проведеного курсу лікування встановлено покращення стану пацієнтки, спостерігалась елімінація грибів роду Candida та Chlamydia trachomatis, нормалізація мікробіоценозу піхви; зниження титрів як антихламідійних, так і антикандидозних імуноглобулінів в 2 рази та підвищення рівня лізоциму в цервікальному слизу. Протягом року спостереження рецидивів не виявлено. Унікальність мікст-інфекції Candida albicans та Chlamydia trachomatis полягає в тому, що клінічна симптоматика стерта, позаяк властивості окремих патогенних організмів не сумуються, а виникає принципово новий патогенетичний механізм розвитку захворювання. Це значно ускладнює діагностику й лікування. Саме тому нами була підібрана комбінація препаратів, що сприяють знищенню обидвох збудників, нормалізують мікрофлору піхви та відновлюють місцевий імунітет слизової оболонки піхви та шийки матки, що забезпечує стійкий лікувальний ефект і запобігає можливим рецидивам. Особливу увагу було приділено індивідуальному підходу до лікування, що включав оцінку супутніх захворювань, рівня імунного захисту та особливостей мікробіоценозу піхви у конкретної пацієнтки. Таким чином, цей випадок демонструє високу ефективність комплексної терапії хламідійно-кандидозної мікстінфекції, що базується на сучасних принципах етіотропного та патогенетичного лікування, враховує особливості мікробного складу та стану місцевого імунітету. Даний підхід дозволяє досягти стійкої ремісії та покращити якість життя пацієнтки. Успішність нашого лікування полягає в тому, що з повною елімінацією збудників, особливо при хронічному рецидивуючому перебігу Chlamydia trachomatis, стало можливим попередити негативні ускладнення даного захворювання, а саме трубно-перитонеальний фактор безпліддя, що дає змогу пацієнтці в майбутньому реалізувати свої репродуктивні плани.