Біографічний наратив у сучасному жіночому щоденнику

Abstract

У статті порушується проблема жіночих воєнних щоденників як різновиду жанру сучасного щоденника. Дослідниці опрацювали записи трьох авторок, в основу яких лягли екстремальні події їхніх біографій – перебування в полоні (В. Суботіна), в оточеному місті (О. Лазун) та межовий досвід цивільної людини, яка опинилася у воєнних реаліях (Л. Долик), проаналізували зміст записів, їхню форму через призму загальних вимог жанру. Науковиці дослідили особливості таких щоденникових текстів, вирізнили сталі й набуті ознаки й схарактеризували їх. У висновках зазначено, що головні вимоги жанру, як-от щоденний запис подій, з обов’язковим датуванням та хронологічною послідовністю відтворення переламних моментів життєпису авторок, нарація від першої особи без складеного заздалегідь плану, максимальна щирість і відвертість у приватних питаннях, сповідальність, відсутність чіткого адресату, оцінювальність та ін., повністю дотримано у Лазун і Долик, тож їхні щоденники можна вважати традиційними, тоді як записи Суботіної тяжіють більше до мемуарів і табірної прози. Крім того, дослідниці торкнулися і змісту нотаток та стильової манери діаристок, відзначили їхню надмірну емоційність, спонтанність записів, часте вкраплення віршів, поетичні порівняння та яскраву образність. Спираючись на проведений аналіз, науковиці вважають, що авторки щоденників репрезентують війну у психоемоційному вимірі, через внутрішні переживання. Зокрема, розкривають в деталях, як війна знищує морально-етичні цінності мир ного часу, повсякчас висвітлюють проблема впливу війни на душу людини. У висновках також артикулюється ідея, що всі три щоденники із зазначеними у них подіями: і всеукраїнського рівня, і приватного життя авторок, чий досвід можна трактувати як елемент суспільного, можуть слугувати еґо-текстами, свідченнями-документами про російську-українську війну. The article touches upon women's war diaries as a kind of contemporary diary genre. The researchers studied the entries of three authors, based on extreme events in their biographies – being in captivity (V. Subotina), in a besieged city (O. Lazun), and the borderline experience of a civilian who found herself in military realities (L. Dolyk), analysed the content of the entries and their form through the prism of the general requirements of the genre. The researchers studied the features of such diary texts, identified the permanent and acquired features, and characterised them. The conclusions state that the main requirements of the genre, such as a daily record of events, with mandatory dating and chronological sequence of the authors' life stories, and a first-person narrative without a pre-drawn plan maximum sincerity and frankness in private matters, the absence of a clear addressee, evaluative nature, and other requirements are fully met by Lazun and Dolyk, so their diaries can be considered traditional, while Subotina's entries are more akin to memoirs and camp prose. The researchers also touched upon the content of the diarists' notes and stylistic style, noting their excessive emotionality, spontaneity of their entries, frequent interspersal of poetry, poetic comparisons, and vivid imagery. Based on the analysis, the scholars believe that the diarists represent the war in the psycho emotional dimension, through their inner experiences. In particular, they describe in detail how the war destroys the moral and ethical values of peacetime, and constantly highlight the problem of the war's impact on the human soul. The conclusions also articulate the idea that all three diaries, with the events they describe, both at the national level and in the private lives of the authors, whose experience can be interpreted as an element of the public, can serve as ego-texts, testimonies and documents about the Russian-Ukrainian war