Психокорекційний алгоритм формування резильєнтності студентської молоді в умовах війни

Abstract

Здоров'я, за визначенням ВООЗ, є станом фізичного, психічного та соціального благополуччя, що обумовлює необхідність комплексного підходу до його дослідження. Психічне здоров'я, як важливий компонент цілісності особистості, визначає когнітивні можливості, емоційну регуляцію та рівень адаптації до соціальних і стресогенних факторів. Його підтримка вимагає наукового аналізу механізмів психічної регуляції та ефективних психокорекційних стратегій. Метою даного дослідження є розробка та впровадження психокорекційної програми для студентської молоді в умовах війни в Україні, спрямованої на підвищення резильєнтності, усвідомлення емоцій та впливу воєнних подій на психічний та особистісний розвиток. Основні завдання дослідження включають: оцінку вихідного рівня резильєнтності студентської молоді, розвиток навичок адаптації та емоційної регуляції, а також формування саморефлексії та усвідомлення особистих емоційних реакцій як алгоритму формування резильєнтності в умовах війни. У дослідженні застосовано комплексний підхід з використанням діагностичних, аналітичних, корекційних та рефлексивних психологічних методів, а саме: стандартизований опитувальник GAD-7 для оцінки рівня тривожності, авторський скринінговий інструмент оцінки емоційної стабільності та виявлення механізмів її регуляції, вправи «метелик» з EMDR-терапії, методик заземлення, майндфулнес-підходу та «квадратного дихання» для зниження тривожності та тест «Людина під дощем», арт-терапевтичне мимовільне малювання та когнітивна реструктуризація, що сприяли розвитку саморефлексії та адаптивного мислення. Обраною аудиторією є студентська молодь, віком 17–22 роки, оскільки саме в цьому віковому періоді особистість проходить соціалізацію, дорослішання, саморозвиток, становлення ідентичності, соціально-психологічну адаптацію, формування Я-концепції.