Features of sleep quality assessment in patients with post-COVID syndrome and a history of acute ischemic stroke

Abstract

Резюме. Актуальність. Сон — це комплекс фізіологічних процесів, під час яких відновлюються ресурси організму, витрачені у період неспання. Гострі порушення мозкового кровообігу можуть супроводжуватися неврологічними та психологічними ускладненнями, особливе місце серед яких посідають порушення сну. Подібні ускладнення відмічаються і після перенесеного COVID-19. Мета: оцінка якості сну у хворих із постковідним синдромом, що перенесли гострі порушення мозкового кровообігу в анамнезі. Матеріали та методи. Було обстежено 137 пацієнтів (101 жінка та 36 чоловіків), які мали діагноз «гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом» в анамнезі та ознаки наявності постковідного синдрому після перенесеного COVID-19, і 80 осіб групи порівняння (40 жінок та 40 чоловіків), що мали в анамнезі аналогічний діагноз, але не були інфіковані. Віковий діапазон пацієнтів обох досліджуваних груп було обрано у межах від 35 до 65 років. Середній вік пацієнтів дослідної групи становив 50,91 ± 10,60 року, а групи порівняння — 53,98 ± 9,11 року. Результати. Усі учасники дослідження мали розлади сну різного рівня. Статистично значимої різниці між групами за загальним балом Пітсбурзького індексу оцінки якості сну отримано не було. Помірний розлад сну фіксувався частіше у групі порівняння та у пацієнтів, що мали легкий перебіг інфекційного захворювання. Якість сну як вкрай погану частіше оцінювали пацієнти, що перенесли COVID-19 (23 проти 15 % відповідно). А тривалість сну більше ніж 7 годин спостерігалась частіше у пацієнтів, що не були інфіковані (30 проти 24 %). Висновки. Тривалий COVID-19 знижує якість сну у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт до інфекційного ураження. Збільшення частоти випадків скарг на біль у нижніх кінцівках переважно у нічний час при визначенні проблем зі сном у дослідній групі вказує на можливу участь перенесеного COVID-19 у розвитку такого ускладнення, як синдром неспокійних ніг, у пацієнтів, які не мали такого ускладнення після інсульту.