Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16466
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Усенко, К. О. | - |
dc.contributor.author | Риков, Д. І. | - |
dc.contributor.author | Євстіфеєв, Д. І. | - |
dc.contributor.author | Зябліцев, С. В. | - |
dc.date.accessioned | 2025-10-16T13:25:57Z | - |
dc.date.available | 2025-10-16T13:25:57Z | - |
dc.date.issued | 2025 | - |
dc.identifier.citation | Усенко КО, Риков СО, Євстіфеєв ДІ, Зябліцев СВ. Вплив блокади клітинних протеїнкіназ на апоптоз сітківки при експериментальній діабетичній ретинопатії. Фізіологічний журнал. 2025;4(71):11-21. https://doi.org/10.15407/fz71.04.011 | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2522-9028 | - |
dc.identifier.issn | УДК 616.37-008.64-092:001.892.57 | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16466 | - |
dc.description.abstract | У експериментальних та клінічних дослідженнях підтверджено, що прогресуюче погіршення гостроти зору при діабетичній ретинопатії (ДР) є наслідком апоптозу нейрональних структур сітківки і фіброваскулярної проліферації на очному дні. Метою нашого дослідження було встановлення стану апоптозу сітківки при експериментальній ДР та вплив на нього блокади клітинних протеїнкіназ. Експериментальну ДР моделювали у щурів-самців лінії Вістар введенням стрептозотоцину (50 мг/кг; “Sigma-Aldrich”, Китай). Тваринам 1-ї групи (контроль) лікування гіперглікемії не проводили. У 2-й групі тваринам через день вводили інсулін (“Actrapid HM Penfill”, Данія) у дозі 30 Од. Тваринам 3-ї групи вводили розчин інгібітора протеїнкіназ сорафенібу (“Cipla”, Індія) у дозі 50 мг/кг. Тваринам 4-ї групи вводили інсулін (за схемою 2-ї групи) і розчин сорафенібу (за схемою 3-ї групи). Вміст каспази-3 та протеїну Bax у лізатах тканини сітківки визначали методом імуноблотингу, також імуногістохімічно вивчали експресію каспази-3 (“ThermoFisher Scietific”, США). При розвитку ДР вміст у сітківці як попередників, так і активних форм проапоптотичних протеїнів каспази-3 і Bax змінювався односпрямовано і приблизно рівномірно. Окреме застосування сорафенібу не впливало на індуковану гіперглікемією активацію апоптозу сітківки, тоді як введення інсуліну (і окремо, і у комбінації з сорафенібом) суттєво знижувало вміст обох проапоптотичних протеїнів, що свідчило про пригнічення апоптозу, який був індукований при розвитку ДР. Результати імуногістохімічного дослідження підтвердили збільшення експресії каспази-3 у гангліонарних клітинах, відростках та тілах астроцитів і клітин Мюллера, що супроводжувало стан реактивного гліозу, характерний для розвитку ДР. Зниження інтенсивності апоптозу під впливом інсуліну та його комбінації з сорафенібом могло відображати блокування інсуліном проапоптотичного ефекту сорафенібу. При цьому зберігалося притаманне дії сорафенібу попередження розвитку морфологічних ознак ДР. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Фізіологічний журнал | uk_UA |
dc.subject | діабетична ретинопатія; апоптоз; гангліонарні клітини; клітини Мюллера; протеїни Bax; каспаза-3; сорафеніб. | uk_UA |
dc.title | Вплив блокади клітинних протеїнкіназ на апоптоз сітківки при експериментальній діабетичній ретинопатії | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри офтальмології та оптометрії післядипломної освіти |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Вплив блокади клітинних протеїнкіназ на апоптоз сітківки при експериментальній діабетичній ретинопатії.pdf | 830,7 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.