Вплив блокади рецепторних протеїнкіназ на морфогенез експериментальної діабетичної ретинопатії

Abstract

Мета – вивчити вплив блокади рецепторних протеїнкіназ із застосуванням мультикіназного інгібітора сорафенібу на морфогенез експериментальної діабетичної ретинопатії (ДР). Матеріал та методи. У 60 тримісячних самців щурів лінії Wistar моделювали ДР шляхом одноразового введення стрептозотоцину (50 мг/кг; Sigma-Aldrich, China). Щури були розподілені на 3 групи (по 20 тварин): контрольну, із введенням інсуліну (30 Од; NovoNordisk A/S, Bagsvaerd, Denmark) та з введенням інсуліну і сорафенібу (55 мг/кг; Сipla, India). Для визначення початкових показників використано 5 інтактних тварин. Тварин виводили з експерименту через 7, 14, 28 діб та 3 місяці, морфологічні дослідження проводили після забарвлення парафінових зрізів сітківки гематоксиліном та еозином, а також барвником азан трихром (BIOGNOST Ltd, Хорватія). Результати. При моделюванні ДР у тварин через 7 діб спостерігались загальні ознаки діабетичного пошкодження сітківки у вигляді судинних порушень, тканинного набряку та ділянок ішемії. Пізніше формувалися специфічні ознаки ДР: численні мікроаневризми по внутрішній поверхні сітківки, дегенерація гангліонарних клітин, реактивний гліоз, утворення клітинних проліфератів у зовнішніх шарах та потовщення внутрішньої обмежувальної мембрани з накопиченням грубих волокон. Лікування інсуліном зменшувало всі прояви діабетичного пошкодження сітківки, тоді як дія сорафенібу суттєво знижувала загальні ознаки та запобігала розвитку специфічних проявів ДР.