Вплив похідного бензодіазепіну – метрездіазенону на ліпідний метаболізм у щурів з паркінсонічним синдромом

Abstract

Хвороба Паркінсона (ХП) пов’язана не лише із втратою дофамінергічних нейронів (ДA-нейронів) у ділянці чорної субстанції середнього мозку, але й із деякими змінами у периферичному метаболізмі, включаючи печінку. Вегетативна дисфункція є важливим немоторним фенотипом ХП. Метою нашої роботи було дослідити вплив нового похідного бензодіазепіну – метрездіазенону на вміст ліпідних компонентів жовчі щурів із ротеноновою моделлю паркінсонічного синдрому (ПС). Отримані результати свідчать, що порівняно з контролем у жовчі тварин з ПС знижувалася концентрація фосфоліпідів, холестерину, ефірів холестерину та тригліцеридів на 23,6, 24,5, 29,3 та 38,1% відповідно, а вміст вільних жирних кислот не змінився. Метрездіазенон у дозі 1 мг/кг відновлював вміст фосфоліпідів на 100%, холестерину на 82,2%, ефірів холестерину на 87,5%, тригліцеридів на 82,1% відносно контрольних значень; при дозах препарату 2 і 4 мг/кг концентрація фосфоліпідів перевищувала контрольні показники на 12,5 і 25,3%; холестерину – на 12,4 і 11,7%; ефірів холестерину – на 11,3 і 19,5%; тригліцеридів – на 20,7 і 31,2%; вільних жирних кислот – на 10,1 і 14,2% відповідно. Таким чином, метрездіазенон у дозі 1 мг/кг істотно покращує ліпідний обмін у печінці щурів із ротеноновою моделлю ПС, у дозах 2 та 4 мг/кг суттєво підвищує вміст тригліцеридів.