Патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі (COVID 19) у вагітних на 33-40 тижнях гестації

Abstract

Анотація: результати останніх досліджень свідчать, що COVID-19 у вагітних до 35 тижня гестації є фактором ризику внутрішньоутробного інфікування та антенатальної асфіксії плода. Тому метою нашого дослідження було визначити патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі (COVID-19) у вагітних на 33-40 тижнях гестації для встановлення механізмів формування порушень плацентарної функції до 35 тижня вагітності. Матеріал дослідження – 37 плацент живонароджених немовлят жінок з клінічними проявами коронавірусної хвороби при даній вагітності, підтвердженої позитивним ПЛР тестом (визначення РНК SARSCoV-2). Плаценти були отримані після поінформованої згоди у відділенні патологічної анатомії НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України у період з листопада 2020 по грудень 2021 року. Плаценти жінок з гестозами вагітних до групи дослідження не включалися. Матеріал був розподілений на групи в залежності від терміну захворювання: І група – COVID-19 на 33-34, ІІ група – COVID-19 на 35-40 тижні гестації. 36 немовлят народилися з високими балами (8-9) за шкалою Апгар та негативним ПЛР-тестом, незважаючи на те, що у 3 вагітних був важкий перебіг хвороби з пневмонією. Одна дитина була оцінена за шкалою Апгар 3-4 бали та мала позитивний ПЛР тест, клінічні прояви у матері були середньо-важкі. Застосовувалися методи дослідження: макроскопічний, органометричний, мікроскопічний з фарбуванням гістологічними барвниками – гематоксиліном та еозином (ГЕ). Імуногістохімічний метод застосовували з використанням моноклональних антитіл до CD34 та гладком’язового актину для визначення стану ендотелію артеріол та м’язового шару. Патоморфологічні зміни в плацентах живонароджених при COVID-19 в обох групах характеризувалися ексудативним запаленням (плацентит) вираженість якого оцінювалася кількістю плюсів (від 1 до 5). Інтенсивність запальних змін зменшувалася зі збільшенням тривалості постковідного інтервала (проміжок часу від діагностування COVID-19 у вагітної до пологів). Ураження коронавірусом (SARS-CoV-2) напівстовбурових ворсин (І група) призводило до дисоційованого дозрівання плаценти, що характеризувалося локальною гіпоплазією термінальних ворсин, середня кількість яких в одному полі зору при збільшенні 400 у І групі склала 20,35 [11; 29], проти 25,0 [21; 29] у ІІ групі, (р1-2=0,001); що відмічалося у 58,8% (95%ДІ: 33,5%-81,9%); р1-2=0,005. У роботі визначено механізм порушення формування хоріона при COVID-19 у вагітних на 33-40 тижнях гестації. На нашу думку COVID-19 до 35 тижня у вагітної призводить до ураження коронавірусом SARS-CoV-2 зрілих проміжних ворсин хоріона та неможливості формування від останніх термінальних ворсин, що є причиною виникнення плацентарної дисфункції (дисоційованого дозрівання плаценти). Це підтверджувалося достатньою кількістю термінальних ворсин в плацентах при COVID-19 після 35 тижня вагітності. В обох групах народження немовлят з високими балами за шкалою Апгар забезпечувалося компенсаторними механізмами плаценти та вогнищевістю запальних змін. Враховуючі вірогідність виникнення локальної гіпоплазії термінальних ворсин при COVID-19 у вагітної до 35 тижня клініцистам слід пам’ятати, що цей період є критичним по формуванню плаценти та по перинатальним втратам. Подальшого дослідження потребують плаценти при COVID-19 у І та ІІ триместрах вагітності.