Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16408
Назва: Коментуючи проблемні питання гострого коронарного синдрому в світлі рекомендацій 2023
Інші назви: Сommenting on problematic issues of acute coronary syndrome in highlight recommendations 2023
Автори: Нетяженко, В. З.
Мальчевська, Т. Й.
Плєнова, О. М.
Шкала, Л. В.
Бабенко, М. С.
Ключові слова: гострий коронарний синдром, методи діагностики, реперфузія, маршрутизація пацієнта, стратифікація ризику.
Дата публікації: 2024
Видавництво: Сімейна медицина: європейські практики
Бібліографічний опис: Нетяженко В.З., Мальчевська Т.Й., Плєнова О.М., Шкала Л.В., Бабенко М.С. (2025) Коментуючи проблемні питання гострого коронарного синдрому в світлі рекомендацій 2023. Сімейна Медицина. Європейські практики, 1 (111):6-19. https://doi.org/10.30841/2786-720X.1.2025.324226 - Q4
Короткий огляд (реферат): Оприлюднені Європейським товариством кардіологів у 2023 році рекомендації з діагностики та лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) стали потужним інструментом при веденні хворих із дестабілізацією ішемічної хвороби серця, при якій саме ГКС нерідко є дебютом захворювання. Метою огляду було ознайомлення широкого загалу практичних лікарів із новими положеннями Рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2023) з діагностики та маршрутизації пацієнта з гострим коронарним синдромом. Проведено порівняльний аналіз ключових положень європейських керівництв останніх років щодо початкового етапу ведення хворого з ГКС. У керівництві Європейського товариства кардіологів (2023) велика увага приділяється гендерним відмінностям кардіальних і позакардіальних симптомів у клінічній картині ГКС. Запропоновані методи діагностики виявились валідними і доступними, швидко відтворюваними. Представлений чіткий план маршрутизації пацієнта при різних сценаріях ГКС з урахуванням стратифікації ризику. При виборі методу реперфузії у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST наголошується на скороченні часу загальної ішемії від моменту першого медичного контакту при самозверненні чи при виклику карети швидкої медичної допомоги. Стратифікація ризику є чи не найголовнішою при виборі тактики ведення пацієнта із ГКС без елевації сегмента ST. В об’єднаних рекомендаціях рутинна ЕКГ залишається найшвидшим, легко відтворюваним методом діагностики гострого порушення коронарного кровообігу. Вперше в представленій редакції документу в групі високого ризику при ГКСбпST розширено спектр ЕКГ-проявів, які потенційно можуть свідчити про найбільш несприятливий перебіг, що потребує нагального проведення коронарографії для уточнення анатомії та об’єму ураження. Уточнена роль високочутливих методів лабораторної діагностики, зокрема тропоніну в конкретизованому часовому проміжку. Звертається увага на відсутність динамізму його значень при багатьох інших невідкладних станах, що нерідко утруднює диференційну діагностику. Проведення ЕхоКГ-дослідження при ускладненому ГКС не повинно впливати на час доправлення пацієнта в катетеризаційну лабораторію. Наголошується на сучасних методах діагностики, таких як МРТ, оптична когерентна томографія, внутрішньосудинний ультразвук. Об’єднання в одному документі рекомендацій з різних форм ГКС певною мірою спростило сприйняття загальних підходів до ведення цієї категорії хворих. Основною метою менеджменту ГКС на початкових етапах ведення залишається якомога раннє відновлення коронарного кровотоку.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16408
ISSN: 2786-7218
2786-720X
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.