Клініко-морфологічні особливості артеріального кровопостачання спинного мозку

Abstract

Відомо, що гострі й хронічні порушення спінального кровообігу в клінічній практиці майже завжди супроводжуються значними ризиками розвитку ускладнень і грубими залишковими явищами, які суттєво впливають на якість життя пацієнта у віддаленому періоді. Порушення спінального кровообігу — це гострі або хронічні розлади, які, як правило, обумовлені патологією судин, що забезпечують кровопостачання спинного мозку. Артеріальне кровопостачання спинного мозку здійснюється з декількох джерел. До спинного мозку віддають гілки такі артерії, як: хребтова артерія, висхідна шийна артерія, глибока шийна артерія, задні міжреброві артерії, поперекові й серединна крижова артерії, клубово-поперекова артерія та бічні крижові артерії. У багатьох випадках значну роль у забезпеченні кровопостачання спинного мозку відіграє артерія Адамкевича, що виявляється в понад 80 % осіб. Ця артерія починається від спинномозкової гілки (r. spinalis) спинної гілки (r. dorsalis) задніх міжребрових, або підребрової, або поперекових артерій (усі ці артерії починаються від низхідної аорти). Артерія Адамкевича самостійно і через передню спинномозкову артерію (після того як з’єднається з нею) постачає кров’ю нижню частину спинного мозку. Порушення кровообігу в артерії Адамкевича може призвести до тяжких (часто необоротних) неврологічних наслідків, у тому числі до синдрому ішемії спинного мозку, подібного до синдрому передньої спинномозкової артерії, або до спінального інсульту. Окрім зазначених джерел артеріального кровопостачання спинного мозку, описують також і деякі непостійні додаткові артеріальні судини, однією з найбільш важливих серед яких є артерія Депрож-Готтерона. Вона починається від внутрішньої клубової артерії або однієї з її гілок (як правило, з одного боку), заходить у хребтовий канал разом з корінцями п’ятого поперекового або першого крижового нерва і постачає кров’ю мозковий конус.