Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16209
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Місюра, О. М. | - |
dc.contributor.author | Хайтович, М. В. | - |
dc.contributor.author | Анопрієнко, О. В. | - |
dc.contributor.author | Сова, В. А. | - |
dc.date.accessioned | 2025-06-30T13:31:15Z | - |
dc.date.available | 2025-06-30T13:31:15Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.issn | DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.19.5.2024.1720 | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16209 | - |
dc.description.abstract | Резюме. Актуальність. Війна в Україні є фактором психоемоційного травмування дітей. Як відомо, у світі транзиторні моторні тики можуть відмічатись майже у 20 % дітей. Також вважається поширеним серед дітей хронічний тик і синдром Туретта. Мета: встановити поширеність тикозних розладів серед дітей, які звертаються на консультацію до медичного психолога, із урахуванням статі та віку, визначитись із напрямами терапії. Матеріали та методи. Дослідження проведено з березня 2023 по березень 2024 року. Обстежено 305 дітей (168 хлопчиків та 137 дівчаток) віком від 2 до 17 років, які первинно звернулись на консультацію до психолога консультативно-діагностичної поліклініки НДСЛ «ОХМАТДИТ». Результати. Тикозні розлади виявлені у 31 (10,2 %) дитини: 15 (10,9 %) дівчаток та 16 (9,5 %) хлопчиків. Відмічено суттєво менший вік дівчаток із тиками порівняно із хлопчиками із тиками та дівчатками групи порівняння. У 20 дітей був виявлений хронічний тик без вокалізації, у 5 дітей — тикозний кашель, у 3 дітей — вокальні тики, у 3 (дівчаток віком 8–10 років) — синдром Туретта. Звертала на себе увагу виражена тривожність дітей, яка, зокрема, виявлялась у сюжетах їх малюнків. В жодної дитини не виявлено проявів синдрому автоімунного нервово-психічного розладу, пов’язаного зі стрептококовою інфекцією (PANDAS), та дитячого гострого нервово-психічного синдрому (PANS). Лікування включало освітні заходи та когнітивно-поведінкову терапію. Висновки. Кожна десята дитина, яка первинно звертається на консультацію до медичного психолога, страждала на тикозний розлад, що потребувало проведення освітніх заходів та когнітивно-поведінкової терапії. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Здоров'я дитини | uk_UA |
dc.subject | тикозні розлади; діти; психолог. | uk_UA |
dc.title | Тикозні розлади у дітей в амбулаторній практиці медичного психолога | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Тикозні розлади у дітей в амбулаторній практиці медичного психолога.pdf | 1,14 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.