Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16206
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Хайтович, М. В. | - |
dc.contributor.author | Голубовська, О. А. | - |
dc.contributor.author | Пінський, Л. Л. | - |
dc.contributor.author | Рафальський, В. Ю. | - |
dc.contributor.author | Турчак, Д. В. | - |
dc.contributor.author | Темірова, О. А. | - |
dc.date.accessioned | 2025-06-30T13:02:54Z | - |
dc.date.available | 2025-06-30T13:02:54Z | - |
dc.date.issued | 2025 | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16206 | - |
dc.description.abstract | Вступ. Адміністрування антимікробних препаратів (ААП) вважається головною стратегією з профілактики та вирішення проблеми антимікробної резистентності. Більшість з останніх даних про проблеми впровадження ААП отримані в лікарнях з великою кількістю ресурсів та в країнах з високим рівнем доходу. Невідомо, чи можна застосувати результати цих досліджень до лікарень з обмеженими ресурсами [3]. Мета. Вивчити проблеми, які відмічають фахівці охорони здоров’я при впровадженні ААП в закладах охорони здоров’я України. Матеріали та методи. За допомогою анонімного он-лайн анкетування опитано з 11 листопада по 20 грудня 2024 р. 146 фахівців (50 фармацевтів та 96 лікарів), які відповідають за впровадження ААП в різних закладах охорони здоров’я України. Аналіз достовірності відмінності частоти виникнення певної ознаки проводився за допомогою критерію хі-квадрат. Результати. Відмічено зменшення загального споживання антимікробних препаратів, усталення практики обґрунтування призначень антимікробних препаратів в історії хвороби, зменшення тривалості антимікробної терапії і зменшення тривалості внутрішньовенного введення антибіотиків. Фармацевти достовірно частіше, ніж лікарі, відмічали зменшення споживання препаратів групи резерву (відповідно 85,7% проти 55,2%, p=0,0035). Недостатнє забезпечення мікробіологічної діагностики відмітили 61% респондентів, складнощі у комунікації при узгодженні антимікробної терапії – 44,5%, складнощі у побудові командної роботи – 35,6%, нестачу антибіотиків – 28,8%, нестачу часу – 23,3%, недостатню підтримку адміністрації – 20,5%, недостатнє нормативне забезпечення – 19,9%, складнощі у створенні стандартних операційних процедур – 19,2%. Серед респондентів 45,9% вважали найбільш значимим втручанням навчання лікарів, які призначають антимікробні лікарські засоби; 13% – преавторизацію; 8,9% – проспективний аудит із зворотним зв’язком, по 8,2% – оптимізацію тривалості антимікробної терапії та створення стандартних операційних процедур (СОПів); 2,7% – ступеневу терапію. Висновки. Встановлено 3 основні групи проблем з впровадження ААП: недостатнє матеріальне забезпечення; відсутність пріоритетності заходів з ААП для адміністрації лікарні; соціально-психологічні бар’єри, які визначають складнощі у комунікації. Зменшення споживання антибіотиків групи резерву переважно забезпечено пасивними втручаннями ААП. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Клінічна та профілактична медицина | uk_UA |
dc.subject | адміністрування антимікробних препаратів, заклади охорони здоров’я, преавторизація, проспективний аудит, проблеми впровадження | uk_UA |
dc.title | Проблеми впровадження адміністрування антимікробних препаратів в діяльності закладів охорони здоров'я (результати анкетування лікарів та фармацевтів) | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Проблеми впровадження адміністрування антимікробних препаратів.pdf | 671,89 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.