Методика використання словотвірного компонента в навчанні професійно орієнтованої лексики іноземних здобувачів вищої медичної освіти

Abstract

У дисертаційній роботі вперше на основі цілісного наукового аналізу процесу навчання української мови як іноземної (УМІ) здобувачів вищої медичної освіти обґрунтовано й розроблено концепцію вивчення засад словотворення з метою застосовування майбутніми лікарями набутих знань, вмінь та навичок у професійно орієнтованих комунікативних ситуаціях. Наявна тенденція комунікативного підходу до вивчення іноземної мови посилює увагу до практичної реалізації використання мовних ресурсів словотворення. Аналіз наукових мовознавчих і лінгводидактичних праць засвідчив розбіжності не лише в підходах до репрезентації словотворення в межах курсу УМІ, а й у тлумаченні окремих базових понять словотвірної системи. Необхідність перегляду набору словотворчих засобів в чинних програмах і підручниках української мови для іноземних здобувачів вищої медичної освіти зумовлює відображення в навчальних матеріалах реального функціонування словотворчого інструментарію в медичному мовленні. У роботі уточнено значення базових понять дослідження й наведено авторські дефініції понять «словотвірний тип», «словотвірний гніздовий комплекс», обґрунтовано введення й розкрито сутність поняття «лексико-словотвірна компетентність (ЛСК) іноземного здобувача освіти».