Механізм розвитку кардіотоксичності за умов використання антрациклінових антибіотиків та аналіз механізмів кардіопротекторної дії лікарських засобів та сполук різних хімічних груп

Abstract

Розглянуто відомі механізми розвитку кардіотоксичності, серед яких розвиток оксидативного стресу, активація процесів перекисного окиснення ліпідів, зниження рівня антиоксидантів, пригнічення синтезу нуклеїнових кислот та білків, порушення біогенезу та фрагментація мітохондрій та інші разом викликають загибель кардіоміоцитів шляхом активації шляхів некрозу та апоптозу. Серед запропонованих потенційних кардіопротекторів розглянуто відомі лікарські засоби різних хімічних груп (кардіоксан, карведилол, метформін, телмісартан, спіронолактон, триметазидин, фенітоїн, індол-3-карбінол і ін), біологічно активні сполуки тваринного та рослинного походження та запропоновані механізми їх дії за умов антрациклінової інтоксикації. Однак, незважаючи на численні дослідження потенційних кардіопротекторів, на сьогоднішній день не існує конкретних клінічних рекомендацій щодо попередження розвитку кардіоміопатії за умов використання антрациклінових антибіотиків і захворювання серцево-судинної системи займають перше місце серед причин смертності та інвалідізації населення в розвинутих країнах світу.