Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15039
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБондаренко, Н. П.-
dc.contributor.authorЛакатош, В. П.-
dc.contributor.authorВітовський, Я. М.-
dc.contributor.authorНаритник, Т. Т.-
dc.contributor.authorЛакатош, П. В.-
dc.date.accessioned2025-03-05T11:34:44Z-
dc.date.available2025-03-05T11:34:44Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.issnУДК 618.33 – 005.98 – 022.7:578.822] – 085.381+615.381-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15039-
dc.description.abstractПри ультрасонометричному дослідженні плодів у матерів, інфікованих парвовірусом В19, було встановлено 36/129 (27,9%) випадків розвитку неімунної водянки плода у різних триместрах вагітності. Гіпердинамічний тип кровообігу у середній мозковій артерії плода переважно спостерігався у плодів у ІІ триместрі. Вимірювання пікової систолічної швидкості кровотоку у плодів при підтвердженому інфікуванні матері парвовірусом В19 розпочинали у терміні 18 тиж вагітності щотижнево. У ході проведення дослідження було встановлено 17 випадків тяжкої фетальної анемії, що розвинулась після 18 тиж вагітності. Для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії госпіталізовано 11 вагітних з неімунною водянкою плода, індукованою парвовірусною інфекцією. Гестаційні терміни коливались у діапазоні 22,4–25,7 тижня вагітності (у середньому – 24,0±0,2 тижня). Після проведення кордоцентезу в 11 випадках була підтверджена тяжка фетальна анемія. У решти 6 плодів стан був термінальний через відмову матері від спроб проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії або через невчасне прибуття до стаціонару. Ураховуючи результати виконаного дослідження, було проведено оцінювання ефективності лікування неімунної водянки плода, інфікованого парвовірусом В19, з тяжкою фетальною анемією та проаналізовані наслідки. Установлено, що успішне лікування неімунної водянки плода, індукованої парвовірусною інфекцією, у ІІ триместрі вагітності відбувається у 72,7% (OR=95%) випадків після проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії порівняно зі 100% летальністю при тяжкій фетальній анемії у плодів з неімунною водянкою, яким не проводили лікування. Установлені критерії ефективності прове- дення внутрішньоутробної гемотрансфузії, такі, як: вчасна діагностика тяжкої фетальної анемії у інфікованого плода з неімунною водянкою, вибір оптимального терміну для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії, визначення показників віремії у пуповинній крові, компенсаторних можливостей плода на підставі допплерометричних даних пікової систолічної швидкості кровотоку у середній мозковій артерії та змін кровотоку у венозній протоці плода. Це сприяє зниженню перинатальних втрат.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherЗдоров’я жінкиuk_UA
dc.subjectпарвовірусна інфекція, неімунна водянка плода, внутрішньоутробна гемотрансфузіяuk_UA
dc.subjectparvovirus infection, non-immune hydrops fetalis, intrauterine transfusionuk_UA
dc.titleСучасний метод внутрішньоутробного лікування неімунної водянки плода, індукованої парвовірусною інфекцієюuk_UA
dc.title.alternativeModern methods of treatment of intrauterinenon-immune fetal hydropsinduced by parvovirus infectionuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри акушерства та гінекології №1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Zdzh_2020_5-6_9.pdf1,46 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.