Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14928
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЯвір, В. С.-
dc.contributor.authorГовсєєв, Д. О.-
dc.date.accessioned2025-02-26T14:40:15Z-
dc.date.available2025-02-26T14:40:15Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.issnУДК 616.379-008.64-092:546.172.6+612.018.2+611-018.74-
dc.identifier.issndoi: 10.15574/HW.2024.6(175).5762-
dc.identifier.issn2786-6009-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14928-
dc.description.abstractВивчення патофізіологічних механізмів гестаційного діабету (ГД) дасть змогу точніше прогнозувати розвиток цього захворювання, його не сприятливі перинатальні та віддалені метаболічні наслідки, а також сприятиме розробленню ефективних технологій профілактики та лікування. Мета – оцінити роль оксиду азоту (NO), ендотеліну-1 (Еt-1) і простагландинів у патогенезі ГД. Матеріали та методи. Упродовж 2020–2023 рр. проведено комплексне обстеження 120 вагітних жінок. До основної групи залучено 90 пацієнток із ГД, а до контрольної групи – 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. У крові вагітних визначено рівень NO, L-аргініну, тромбоксану В2 (ТхВ2), Еt-1, простагландину Е2 (ПГЕ2), F2α (ПГF2α), простацикліну (ПГІ2) за допомогою імуноферментного аналізу на аналізаторі «Sunrise» фірми «Tecan». Результати. Рівні ПГ і ПГІ2 у вагітних із ГД були вірогідно нижчими за показник здорових жінок, а ПГF2α та ТхВ2, навпаки, – вірогідно ви щими. Співвідношення простагландинів ПГF2α/ПГЕ2 у вагітних із ГД становило 0,36, що в понад 4 рази перевищувало показник здорових жінок. Співвідношення ТхВ2/ПГІ2 у жінок із ГД становило 1,52, що в понад 3 рази перевищувало показник здорових жінок. За результатами аналізу показників ендотеліальної функції з урахуванням ступеня тяжкості захворювання виявлено тенденцію до зниження в крові хворих концентрації ПГЕ2 і ПГІ2 і підвищення ПГF2α і ТхВ2 при ГД класу А2. Побудовано моделі мультиноміальної логістичної регресії з метою прогнозування виникнення ГД та визначення найбільш чутливого та специфічного показника, які включали комплексний аналіз маси тіла, спадковості, а також визначення рівнів біомаркерів, таких як Еt-1, NO, ПГF2α, ПГЕ2. Висновки. Виявлена ендотеліальна дисфункція у вагітних, хворих на ГД, може бути одним із ланцюгів патологічного механізму розвитку прееклампсії та діабетичної фетопатії, що також підтверджено при побудові моделі мультиноміальної логістичної регресії. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим комітетом з етики закладу-учасника. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherУКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ «ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ»uk_UA
dc.subjectгестаційний діабет, ендотеліальна дисфункція, прееклампсія, ендотелін-1, оксид азоту, простагландин F2α , простагландин Е2uk_UA
dc.subjectgestational diabetes, endothelial dysfunction, preeclampsia, endothelin-1, nitric oxide, prostaglandin F2α, prostaglandin E2uk_UA
dc.titleРоль оксиду азоту, ендотеліну-1 та простагландинів у патогенезі гестаційного діабетуuk_UA
dc.title.alternativeThe role of nitric oxide, endothelin-1, and prostaglandins in the pathogenesis of gestational diabetesuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри акушерства та гінекології №1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Явір Говсєєв.pdf281,28 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.