Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14819
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПрощенко, О. М.-
dc.date.accessioned2025-02-24T13:07:17Z-
dc.date.available2025-02-24T13:07:17Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.issn2708-8723-
dc.identifier.issn2708-8731-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14819-
dc.description.abstractУ статті представлено оцінку й аналіз найбільш вагомих медичних та соціальних чинників ризику виникнення віддалених післяопераційних урогенітальних розладів у жінок репродуктивного віку після радикального хірургічного лікування з приводу міоми матки. Радикальні операції з приводу міоми матки зумовлюють зростання частки урогенітальних розладів, клінічні прояви яких справляють свій негативний вплив на фізичну, психоемоційну форму та соціальну значущість жінки у суспільстві. Проведено обстеження 80 жінок у віці від 40 до 50 років. В основну групу увійшли 40 пацієнток, яким виконано вагінальну гістеректомію, до групи порівняння – 40 пацієнток із гістеректомією, проведеною абдомінальним доступом. Представлено дані з оцінювання стану тазового дна та урогенітальної дисфункції із використанням стандартизованої системи POP-Q, як на етапі передопераційного спостереження, так і протягом 3 та 5 років після оперативного втручання. Проводили опитування, заповнення щоденників болю, сечовипускання, фізикальний огляд та бімануальне дослідження, визначення рН піхвового вмісту, кольпоскопію, оцінювали індекс стану піхви, стан мікробіоти слизових оболонок, комплексне уродинамічне обстеження, цистометрію, ультразвукове дослідження органів малого таза та визначення структури яєчників. Виділено найбільш вагомі чинники ризику, які б дозволили формувати групи пацієнток, що вимагають індивідуалізованих підходів у виборі оперативних технік та реабілітаційної програми. До них віднесли: дані акушерсько-гінекологічного анамнезу (народження великих плодів, проведення епізіотомій, пологовий травматизм, високий паритет пологів); оперативні втручання на яєчниках, застосування агоністів гонадотропін-рилізинг-гормонів; хронічні захворювання дихальної системи та травного тракту, що супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску; наявність стигм недиференційованої дисплазії сполучної тканини; клінічні прояви неспроможності тазового дна та функціональних порушень сфінктерного апарату сечівника. Під час вибору методу та доступу у випадку оперативного лікування з приводу міоми матки доцільно враховувати наявність пролапсу тазових органів та початкових дизуричних проявів у жінки, функціональний стан сфінктерного апарату та гіпермобільність сечівника, акушерсько-гінекологічну патологію та попередні оперативні втручання на органах малого таза, вік та конституцію хворої, її поінформованість про можливі ускладнення, досвід хірурга та його вибір хірургічних технік.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherРЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ ЖЕНЩИНЫuk_UA
dc.subjectміома матки, гістеректомія, тазове дно, урогенітальні розладиuk_UA
dc.subjectuterine fibroids, hysterectomy, pelvic floor, urogenital disordersuk_UA
dc.titleУрогенітальні розлади у жінок репродуктивного віку, які перенесли радикальні операції з приводу міоми матки, – оптимізація діагностичного алгоритмуuk_UA
dc.title.alternativeUrogenital disorders in women of reproductive age after radical surgeries about uterine myoma – optimization of diagnostic algorithmuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри акушерства та гінекології №1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Прощенко, О. М. (2020) «Урогенітальні ....pdf198,23 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.