Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14814
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Костенко, О. Ю. | - |
dc.contributor.author | Прощенко, О. М. | - |
dc.contributor.author | Слободяник, О. Я. | - |
dc.date.accessioned | 2025-02-24T11:53:02Z | - |
dc.date.available | 2025-02-24T11:53:02Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.issn | 2708-8723 | - |
dc.identifier.issn | 2708-8731 | - |
dc.identifier.issn | DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2024.304648 | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14814 | - |
dc.description.abstract | Позаматкова вагітність є основною причиною материнської захворюваності та смертності, пов’язаною з І триместром гестації в усьому світі. Позаматкову вагітність діагностують в 1,5–2% загальної популяції та в 1,4–5,4% пацієнток, яким застосовували допоміжні репродуктивні технології. До 98% випадків позаматкова вагітність розвивається у маткових трубах. Ознаки та симптоми розриву маткової труби при позаматковій вагітності можуть виникати між 6-м і 8-м тижнями гестаційного періоду. Інтерстиціальна позаматкова вагітність – це різновид нетрубної позаматкової вагітності, коли прикріплення заплідненої яйцеклітини відбувається у місці з’єднання інтерстиціальної частини маткової труби з міометрієм матки. Локалізацію позаматкової вагітності не у матковій трубі виявляють нечасто – у 7–10% випадків з усіх позаматкових вагітностей, але цей вид вагітності пов’язаний з більшою кількістю ускладнень через пізній прояв та діагностичні труднощі. Інтерстиціальна частина маткової труби має довжину приблизно 1–2 см і ширину 0,7 мм. Гестаційний мішок, імплантований в інтерстиціальну частину маткової труби, оточений шаром міометрія, тобто середнім шаром стінки матки, що складається в основному з гладком’язових клітин, а також опорної інтерстиціальної та судинної тканини. Навколишня тканина міометрія дозволяє прогресувати вагітності до 12 тиж, а за наявності її змін на цьому терміні фактично відбувається розрив матки, що призводить до значної кровотечі або навіть до летального наслідку. У статті описано клінічний випадок позаматкової вагітності у 30-річної жінки, яка була госпіталізована до Перинатального центру м. Києва після планового огляду з приводу екстракорпорального запліднення in vitro. Пацієнтка скарг не висловлювала. Під час проведення трансвагінального ультразвукового дослідження було діагностовано прогресуючу інтерстиціальну позаматкову вагітність, а рівень β-хоріонічного гонадотропіну людини у сироватці крові відповідав 5–6 тиж гестації. Пацієнтка була госпіталізована для оперативного втручання, у результаті якого перервано позаматкову інтерстиціальну вагітність шляхом висічення кута матки без проникнення у її порожнину, яке супроводжувалось мінімальною крововтратою. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ №2 | uk_UA |
dc.subject | інтерстиціальна позаматкова вагітність, діагностика, лікування | uk_UA |
dc.subject | interstitial ectopic pregnancy, diagnosis, treatment | uk_UA |
dc.title | Інтерстиціальна позаматкова вагітність (Клінічний випадок) | uk_UA |
dc.title.alternative | Interstitial ectopic pregnancy (Clinical case) | uk_UA |
dc.type | Other | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри акушерства та гінекології №1 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
О. Ю. Костенко, О. М. Прощенко, О. я. Слободяник (2024).pdf | 1,03 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.