Профілактика та подолання тривожності у хворих із генералізованими ураженнями пародонта

Abstract

Професійна діяльність лікаря-стоматолога є однією з найбільш емоційно напружених. Це пов’язано з великою кількістю непередбачуваних і неконтрольованих професійних ситуацій, з нерегламентованим режимом роботи, з високою мірою професійної та особистої відповідальності. У сучасних умовах для надання комплексної стоматологічної допомоги пацієнтам лікарю потрібно враховувати не тільки характер основного захворювання, але й особливості тривожного стану пацієнта та його ставлення до лікування. У стоматологічному кабінеті реакція хворого на попередні лікувальні маніпуляції супроводжується емоційною напругою та варіюється від епізодів тривожності до розвитку неврозу. Психоемоційна установка на біль, негативний досвід попереднього лікування змушує хворого відкладати на довгий час візит до лікаря-стоматолога. Усе це негативно впливає та погіршує перебіг хвороби, загострює та ускладнює лікування. Рівень тривожності пацієнтів, як особистої, так і ситуативної, що спричинена візитом до лікаря-стоматолога, відіграє вагому роль під час прийому, впливає на довіру під час комунікації та позначається на якості надання стоматологічних послуг.