Аналіз поширеності часткових дефектів зубних рядів та потреби в кістковій пластиці з метою встановлення ендоосальних імплантатів при дистально-необмежених дефектах зубних рядів

Abstract

Актуальність дослідження. У плануванні лікування часткової адентії класифікація дефектів зубних рядів на основі Кеннеді відіграє важливу роль у виборі типу та конструкції протеза. Структура та морфологія дефектів зубних рядів, зокрема дистально-необмежених, має велике значення в розрізі планування ефективної ортопедичної реабілітації пацієнтів, в тому числі передпротезної хірургічної підготовки. Мета дослідження: вивчення поширеності та структури дефектів зубних рядів та потреби в кістковій пластиці з метою встановлення ендоосальних імплантатів при дистально-необмежених дефектах зубних рядів для успішної ортопедичної реабілітації. Матеріали та методи. Для дослідження застосовували рентгенологічні, статистичні методи та методи цифрового моделювання. Результати та обговорення. Часткова відсутність зубів – один із найпоширеніших видів патології зубощелепної системи. За результатами аналізу 198 комп'ютерних томограм щелеп, 76,76% пацієнтів віком 25–60 років мали часткові дефекти зубних рядів. Дистально-необмежені дефекти зустрічалися у 46.35% щелеп з частковою адентією у вікової групи 25–60 років. Слід відмітити, що 15,7% пацієнтів мали поєднані дистально-необмежені дефекти зубних рядів на обидвох щелепах. На підставі даних дослідження констатувався великий відсоток (42,37%) щелеп з дефектами зубних рядів І класу за Кеннеді, що потребував кісткової пластики, та дещо менший відсоток (26,53%) потребуючих кісткової пластики при ІІ класі за Кеннеді. Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про потребу ретельного планування хірургічного та ортопедичного етапів протезування з опорами на імплантати, оцінки ризиків та певною мірою відтермінування кінцевого етапу ортопедичної реабілітації пацієнтів з дистально-необмеженими дефектами зубних рядів.